-Привіт подруго -Привіт,рада тебе чути! -Я теж,дуже сумувала за нашими обговореннями,яка тема нашої розмови на сьогодні? -Мені хотілося б поділитися з тобою враженнями щодо такої пори року як осінь -Дуже доречно,адже зараз саме осінь.Тобі подобається ця пора року? -Я дуже люблю осінь,це моя найулюбленіша пора,яка ж вона все таки чудова,хоча саме осінню нашу душу огортає якийсь сум.Ці сірі дощі,хочеться седіти під пледом і пити гарячий чай із медом.А якими чудовими вона робить ліси,дерева жовті,листочки осипаються і золотистою ковдрою вкривають нашу землю.Пташки відлітають у теплі краї,покидають нас,як же тяжко їм буде у дорозі..На вулиці з кожним днем стає все холодніше і холодніше..Але кращох пори за осінь на мою думку немає.. -Я з тобою згодна,ти мене переконала,адже до цієї пори мені подобалась найбільше пора року весна,а зараз я зрозуміла що осінь-це та пора коли виходиш на вулицю а холодний вітерець розвиває наше волосся,моросить дрібний дощик,а дерева зовсім голі,одинокі стоять і перешептуються між собою розкидаючи свої різнокольорові листочки..Як же це заспокоює нас,надає гармонію нашій душі,ніби ми розмовляємо з тими деревами і розуміємо одне одного... -Так немає нічого кращого за чудеса нашої золотої і водночас сумної Осені. -Допобачення,було приємно з тобою спілкуватися! -До зустрічі!
