М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

3. Розповісти про Новгород-Сіверського князя Ігоря за "Словом о полку Ігоревім".

👇
Ответ:
firuzakushmano
firuzakushmano
19.04.2021

В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написане в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події, датується ж 1187 роком.

Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу

Объяснение:

4,5(62 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
georgiy4763743
georgiy4763743
19.04.2021

Відповідь:

Явою і Павлушею, захоплюють, переносять читача до Васюківки аж у "метро" — до станції "Клуня" — станції "Крива груша", де борсається нещасна свиня Манюня. Без сліз і сміху читати "Тореадори з Васюківки" неможливо!

Здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років!

Павлуша і Ява ("насправді його Іваном звати") — "найкращі друзяки і напарники". Гострий на язик дід Салимон каже про них: "Одно... Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні".

Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них "слава... гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня".

Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки — викаблуки". За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "Виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки...

Пояснення:

Якби вони не були друзями то не робили би цього

4,5(9 оценок)
Ответ:
idkjfsk
idkjfsk
19.04.2021
"Людина, яка не знає свого минулого, не варта майбутнього", - казав І. В. Гете. І це правда. Кожна поважаюча себе людина має знати свою історію - події давнини, літературні твори минулого, архіви, документи...Особливу увагу слід приділити саме літературі давніх часів, бо тільки так можна довідатися про подробиці подій, великих постатей тих часів, які описані правильною художньою мовою.Однією з таких літературних пам'яток є "Слово про Ігорів похід". Це безсмертний твір, написаний сучасником людей, про яких ідеться. "Слово..." розповідає про багатьох постатей давнини - князя Ігоря, його дружинників, князя Київського Святослава, князя Всеволода та ін. Але, на мою думку, особливе місце у творі займає образ Ярославни.Євфросинія Ярославна - дочка князя Ярослава Володимировича, друга дружина Ігоря. Вони одружились у 1184 році. Євфросинія була дуже закохана в Ігоря, але її щастя було недовгим, бо у 1185 р. Ігор пішов у похід на половців. Як же важко було Ярославні відпустити коханого, відірвати від серця, проводжати його, може, на вірну смерть! Та вона розуміла, що Ігор - князь, воїн, полководець. Вона мала змиритися з цим, мужньо тримаючись, дати приклад жінкам дружинників. З тривогою чекала княгиня вісток від коханого, як раділа його першим перемогам! Але прийшла страшна звістка - військо розбито, а її милий ладо у полоні. Княгиня не крилася зі своїм горем, вона вийшла на Путивлівський вал і в розпачі звернулася до сил природи. Вона звернулася до вітру : "Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі... ...На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли?!"Звернулася до Дніпра : "О мій Словутицю прекрасний, Моє ти ладо принеси..."Як же треба кохати свого чоловіка, щоб так відчайдушно й несамовито вимолювати йому життя не в людей - у природи! Ярославна готова зозулею, чайкою летіти в пекло, тільки щоб урятувати Ігоря! І, вже вимучившись благаннями, жінка звернулася до сонця :"Сонце присвятеє!На землю радість принесло... моєїТуги-нудьги не розвелоСпалив єси луги, степи,Спалив і князя, і дружину,Спали мене на самоті...Загинув ладо - я загину!"І природа ніби схаменулася від щирих заклинань, зглянулася на душевну красу цієї жінки.Образ Ярославни такий світлий, поетичний, найліричніший образ у "Слові..." Вона уособлення всіх жінок Русі, символ мужності, духовної стійкості та водночас жіночої слабкості, вірності й кохання.І по праву наших жінок можна назвати Ярославнами, бо цей образ ства узагальненим. Жінки, яким притаманні вірність, непокоєння долею рідної людини, здатність до самопожертви, ніжність, любов до всього живого, непереможна сила переконання словом - усі вони Ярославни. І дай, Боже, щоб такі чарівні жінки не перевелися на нашій землі!Олена Акульшина, м. Керч
4,6(40 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ