«Лісова пісня» — драма-феєрія в трьох діях Лесі Українки, написана у 1911 році.
1)"…де ж є відьма в лісі?
Відьми живуть по селах…"
— Дядько Лев
2)"Хліб добрий, дівонько, а не людина."
— Дядько Лев
3)"Кохання - як вода, — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал — воно кипить, а стріне холод —
стає мов камінь."
4)"Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає."
— Мавка
5)
"Добро? А може, там згорить і лихо?."
— Лукаш
6)"Чого боїшся? Дурня не боялась,
а мудрого боїшся?"
— Лукаш
ответ: Щаслива та людина яка цінує кожну хвилину ,яка бачить тількі кьолорові краски у житті,А від чого я щасливий задав сьобі питання в голові, я щасливий тому що в мене є хороші батькі та саме головне здорові, що я є на цьому білому світі , що маю друзів, сміх та саме головне життя , спокійне життя, в якому є все що треба для мене,Людина не може бути вічно щаслива, щасття - це мить ,яку хтось може замітити ,а хтось ні .Ти можеш стати щасливий навіть від придбаної іграшки у магазині , від усмішки матері чи від похвали батька . Кожна людина щаслива посвоєму , та бачить в зовсім різних речах своє щасття, для когось сміх батьків, а для когось це гроші .Кожен з нас порізному розуміє ,що такє бутти щасливим
Объяснение:
Відповідь:
Ви вже вибачте, але я інколи обалдіваю від таких завдань. Мені здається, що треба гарно малювати, вміти писати різними шрифтами з завитками, мати досить творчу уяву, а інакше це виконання скидається на пародію.
Мій варіант: слова Омара Хайяма пишемо у вигляді знака нескінченності - вісімка
18
I юних, і старих — всіх поглинає час,
I невеликий нам дається днів запас.
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.
Пояснення: