Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
"Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби". Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Відповідь:
Бачила це завдання вже кілька разів в різні дні, а от відповіді на нього поки що ні разу. На жаль я не спеціаліст в музиці, але мої враження такі:
Пісня "Я піду в далекі гори" у виконанні її автора Володимира Івасюка побачила світ в 1968-1969 роках і виконана у популярній на ті роки манері. Музику виконує, напевне, вокально-інструментальний ансамбль, тому на перший план виходить звучання гітар та бас-гітар. Рядки пісні звучать відривисто і навіть трішки задеркувато, голос виконавця чистий, по-юнацькому дзвінкий, але звучить більш мелодійно під час приспіву. Програш у кінці пісні, в якому немає слів, веселий і життерадісний.
Гурт "Плач Єремії", на мій погляд, намагався максимально наблизитися при виконання цієї пісні до того, як співав її сам автор. Те ж саме звучання гітар, але вже з додаванням ударних, що задає пісні ритм, а щоб пісня звучала ніжніше використовують жіночий-бек-вокал. Але такі ж, як у Володимира Івасюка, короткі, відривисті рядки, задеркуватий тон, юнацький голос, навіть виконання програшу в кінці пісні дуже подібне.
Виконання цієї пісні Квіткою Цісик, на мій погляд, дуже відрізняється. Для музичного супроводу використано, скоріше за все, симфонічний оркестр. З мелодії, яка звучить як програш у кінці пісні, створили дуже ніжний і гарний вступ. Звучання скрипки, а не гітари, робить музику набагато ніжнішою. Та й виконання самою співачкою набагато мелодійніше, плавніше, без різких і відривистих слів, звуків. Я не помітила або співачка не використовувала бек-вокал.
Пояснення:
згодом Аля відвідала Сашка та попередила його,щоб він доробив свої недороблені справи,але той її не послухав та попав в країну Недоладію.Минув час, а Сашка щей досі не було.Аля довго думала і вирішила податися у розшук.Попала вона назад в Недоладію.Зустріла вона по дорозі Недочеревика. Той підказав де їй шукати свого неслухняного сусіда. Через деякий час дівчинка знайшла Сашка.
-А яж тобі казала,а ти мене не послухав
Він спустив очі до низу.
Аля взяла Сашка за руку і вони пішли додому.Після цього Саша завжди слухав Алю.
Объяснение: