Швайко, ти - мй улюблений герой з твору "Джури козака Швайки". Для тебя письменник описав дуже влучно. Тво прзвисько Швайка, але тво справжн м'я Пилип. У твор ти описаний, як сильний, мужнй розумний козак.
Тво джури Санько Грицько - майже однолтки. Вони для тебя завжди слухаються, виконують тво накази.
Я хотла б подякувати письменнику за те, що вн тебе так прекрасно зобразив описав. Звсно, ти ж не головний герой, але якщо хтось чита не дуже вдумливо, то може подумати, що головний герой - це саме ти. Коли я читала твр, мене дуже вразили тво пригоди. Було дуже цкаво прочитати про для тебя цей твр. На жалко, ти уявний, але я упевнена, що, якщо ти був би живий, ми б з тобою подружилися. Я сподваюся, що про для тебя ще щось напишуть.
Відповідь:
Кайдашиха переживала після зникнення Мелашки. "Кайдашиха ридала, бо почувала свою провину. Несподіване горе впало на неї, неначе камінь з неба". Після недовгих роздумів насмейній раді Кайдашиха вирішила йти разом з Балашихою та Лавріном на пошуки Мелашки.
На мій погляд, Мотря не була вже таким страшним нелюдом і звіром, щоб не відчувати жалю або не переживати за близьких їх людей. Мені здається,щоякби зникла невістка Мотрі, то вона також місця бсобі не знаходила, але от чи покинула б вона господарку, дім, чоловіка,щоб йти невідомо куди на пошуки - не впевнена.
Думаю, що обидві ці жінки, не дивлячись на їх непростий характер, все ж таки були в першу чергу жінками, які люблять своїх близьких і піклуються про них. Але Мотря більш скупіша і в першу чергу продумала б фінансову сторону проблеми і свою вигоду.
Пояснення:
Кайдашиха втерла сльози рукавом і терпіла не менше од Балашихи. . Довго плакали та сумували Кайдаші й Балаші. Кайдашиха, Балашиха та Лаврін постановили йти до Києва та шукать Мелашки. Балашиха вернулась на час у Бієвці, щоб тільки забрать на дорогу одежу та харч, і вони втрьох зараз-таки того дня пішли до Києва.