М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

❗️❗️❗️Цитатна характеристика героїв «Перехресні стежки»❗️❗️❗️

👇
Ответ:
svetlanakomarova2
svetlanakomarova2
17.08.2021

Відповідь:

Євген Рафалович – це розважлива, поміркована людина, чесна і відповідальна у своїх вчинках. Це людина,  яка  відмовляється від особистого щастя в ім’я праці для народу, він  працює  на власну  силу  без  приналежності до якоїсь організації, він наполегливий у досягненні своєї мети. Він виходець з бідних низів суспільства, великою ціною здобув освіту, став  адвокатом і в міру своїх сил став служити прозрінню свого бідного народу, як і І.Франко.

Регіна –  убога сирота, 10 років мусить терпіти знущання, чисто садистські  експерименти  з  боку  чоловіка. Прототипом  для створення цього жіночого образу послужило третє кохання  поета: Целіна Журовська, яку поет довго і глибоко кохав. (Народилася в Трусковці, мешкала в Дрогобичі

Стальський  – дрібний  урядовець.  В  той  час,  коли  здорове суспільство відвернулося  б  від  нього,  то  гниле галицьке суспільство дало йому значну посаду в суді, він  користується поблажливістю  начальства. Можемо  сказати,  що це уроджений садист. Це прогниле суспільство породжує блазня, а прекрасну і благородну, не позбавлену  світлих  і  громадських  ідеалів Регіну умертвляє ще за життя

Пояснення:

4,6(71 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Maci189
Maci189
17.08.2021
Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів, характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис.

У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького.

Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті «Кайдашева сім'я» сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.

Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: «Доладна, як писанка» — «ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «повновида, як повний місяць» — «гарна... мордою хоч пацюки бий»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист» — «лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми гаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.

Крім того, Нечуй-Левицький у змалюванні домашньої війни постійно вдається до змалювання комічних ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто вражаючі.

Так, наприклад, дуже яскравою є сцена, у якій Мотря з Кайдашихою б'ються за мотовило. Взаємна ненависть цілком опановує жінками, позбавляючи їх здорового глузду: «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»
4,4(93 оценок)
Ответ:
Katyakaran
Katyakaran
17.08.2021
Повесть «за сестрой» (1907) создана на основе долгодействующего изучения материалов времен татарских нападений на украинские земли и их тщательной художественной обработки. в центре - захватывающая юного павлуши, младшего сына из казацкого рода судаков, который спас от татарского плена свою сестру анну. тема: воспроизведение страшных картин порабощения татарскими захватчиками украинского народа; изображение павлуши, который прилагает любые усилия, мужества, настойчивости, старательности, сообразительности для спасения своей сестры анны из татарского плена.
4,6(12 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ