Мій улюблений герой з твору "Русалонька із 7-В":
Нещодавно на уроці літератури ми прочитали захоплюючий твір під назвою "Русалонька із 7-В" Марини Павленко. Більше за всіх мені імпонувала Софійка - головна героїня, яка намагалась розплутати страшну таємницю. Дівчинка навчається у сьомому класі, є майже нашою одноліткою.
Софійка подобається мені своєю справедливістю, добротою, щирістю. Вона не любить, коли хтось коїть зло. Тому прагне завжди розібратися у проблемі та до суспільству стати більш гармонійним. Софійка має активну життєву позицію і ніколи на стоїть осторонь чужих проблем. Цим вона мене і приваблює. Я раджу прочитати цей повчальний та дуже цікавий твір Марини Павленко кожному учню середньої школи.
Велику любов та щиру вдячність письменника до матері відчуває читач в автобіографічній повісті «Діти-лебеді летять». Ганну Іванівну можна впевнено назвати берегинею родинного вогнища.
Вона взяла на себе всю відповідальність за сина, коли чоловік воював. Після витівки на ковзанці Михайлик бачить матір «поблідлою од страху і гніву», вона «посварилась на мене бровами і кулаком». Портретна характеристика матері вдало розкривається через її очі – дзеркало душі. «Краєчком хустки витирає очі» при кожній звістці від чоловіка, подобрілі материні очі співчувають Михайликові.