опис села Димки
історія родини Василя та Докії
весілля Парасинки і Тодорики
розмова Івоніки з Докією
сільска праця
роздуми Сави про Рахіру
поїздка Івоніки до міста, щоб відкупити Михайла від служби у війську
мрії Івана про панську наймичку Анну
кохання Анни до Михайла
освідчення Михайла
Михайло їде на військову службу до міста
сумування за Анною
незадоволення Сави ходінням батька до Михайла
сварка матері з Савою, доріки Рахірою
Михайло приходить у відпуску на Великдень
зустріч Анни і Рахіри
Михайло у відпусці. Обіцяє одружитися з Анною
загибель теляти, що належило Саві
сава вбиває брата
страждання батьків
народження близнюків у Анни
загибель блізнюків Анни
через 6 років Анна виходить заміж за брата Докії, Петра
Слухаючи розповіді моїх батьків про те, яке у них було дитинство і як вони жили колись, я задумуюся про своє існування. Мені хочеться також бути такою веселою, щасливою і безтурботною. Звичайно, що у моїх предків не було таких покращених умов побуту, не існувало інтернет-зв`язку, не мали такого високого розвитку технологій. Проте люди були більш дружніші, веселіші, більш згуртовані, хоча, звісно, у той час також мали місце певні проблеми. Мені здається, що тодішня молодь була більш впевненою у своєму майбутньому, планували, здобували, розвивали.А для мене сьогоднішня дійсність зі своїм технологічним прогресом у всіх сферах не є такою прекрасною, безтурботною, надійною. Виною моїх вагань стала несправедлива війна на Сході, яка зачепила увесь світ. Братська країна вирішила, що має право відбирати у нас щасливе дитинство, руйнує наші плани і сподівання, посягнула на спокійну старість літніх людей. Люди, з якими мої батьки були колись як рідні, сьогодні стали ворогами; ніхто не міг собі колись уявити наших побратимів зі зброєю в руках проти нас. А ми, діти наших батьків-прадідів, дізнаємося що таке війна з росіянами, з котрими колись наші предки пліч-о-пліч відбивали ворога-загарбника. Усе це – жахливі речі, які важко сприймаються і, які нелегко усвідомити
Объяснение:
Визначальні риси сентименталізму:
відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;
позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства;
вільна побудова твору;
підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість;
мальовничі сільські пейзажі;
розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу;
інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої.
Объяснение:
Ознаки сентименталізму в повісті “Маруся”: письменник наділяє Марусю й Василя надмірною чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька виявилося прагненя Квітки показати життя селянина в прикрашеному вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного.
Повість «Маруся» — взірець сентименталізму. У ній яскраво змальовано життя українського селянства, працю, побут і звичаї народу. Герої твору — селяни, прості люди, які є уособленням високих морально-етичних якостей.
Щоб розчулити читача, письменник звернувся до основних мовно-стилістичних засобів сентименталізму: ліризму, пестливих форм слів, змалювання чудових українських пейзажів, чутливих і ніжних натур, зворушливих драматичних ситуацій, народних обрядів та звичаїв.