Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
До ознак фольклору не належить оригінальність, неповторність сюжету, композиції та поетики
Відчуває роздвоєність Маруся Богуславка
Марусі Чурай приписують авторство "Засвіт встали козаченьки"
Морозенка замучили татари
Уривок з твору "Чи не той то хміль?"
"Ой летіла сріла" - балада
"На панщину хожу, хожу" - суспільно-побутова
"Ой ходить сон коо вікон" - родинно-побутова
"Проведу я русалочки до бору" - календарно-обрядова
Головна думка "Слово про похід Ігорів" : заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів
Мотив вірша Г. Сковороди «De libertate»: утвердження думки про цінність особистої свободи людини;
«Повість минулих літ» - це історична й літературна пам'ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів
Темою пісні «Всякому городу нрав і права…» є змалювання сучасного авторові світу, у якому кожен пристосовується, як може
риса, яка не характеризує байки Г. Сковороди це ці твори мають переважно віршовану форму
Жанр "Наталки Полтавки" І. Котляревський визначив як оперу
Події в п`єсі "Наталка Полтавка" розгортаються в такій послідовності:
освідчення возного Наталці - умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір - зустріч Миколи й Петра - відмова возного від одруження з Наталкою
«Енеїда» Котляревського за жанром бурлескно-травестійна поема
Жанр твору Т. Шевченка «Катерина» соціально-побутова поема
Заклик до боротьби за звільнення "Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" звучить у творі Т. Шевченка «Кавказ»
Провідний мотив вірша "Мені однаково чи буду..." Тараса Шевченка - це відчуття патріотичної відповідальності за батьківщину. У ньому відтворенні почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості батьківщині й народові. "Мені однаково чи буду..." - це роздум Тараса Шевченка над важкою долею рідного краю. Автору не страшно, якщо його забудуть, але трагічна доля, яка чекає Україну його хвилює.
«Мені однаково» — вірш Тараса Шевченка, написаний 17-19 травня 1847 у Санкт-Петербурзі і входить до циклу «В казематі».