Нова українська література (Творчість І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка) Варіант 1 Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише один варіант правильний. Оберіть правильний варіант і позначте його (по 0,5 б.). 1. Матір’ю для Енея була (І. Котляревський «Енеїда»): А Сівілла. Б Венера. В Юнона. Г Амата. 2. Вкажіть, яку пісню Г. Сковороди, використав І. Котляревський у творі «Наталка Полтавка» А «Гей, поля, поля зелені…» Б «То яка ж та слава нині?..» В «Всякому місту – звичай і права…» Г «Їдеш, хочеш нас лишити?..» 3. Кульмінацією у творі «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка є А страждання Василя – ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою. Б смерть Марусі, її поховання. В знайомство з героями твору
Головна героїня, Маруся, характеризується як сильна та вольова дівчина, яка допомагала козакам та українському народові, пробудивши в кожному їхній національний дух та свідомість, що ми є українцями. Створюючи свої пісні, Маруся Чурай надихала, підбадьорювала козаків і саме з її піснями вони йшли в бій за Україну, за свою землю.
Проте будучи генієм української пісні, Маруся зазнала гіркого досвіду в коханні, адже Грицько, повівшись на матеріальний достаток з іншою, а саме з Галею, він зруйнував душу Марусі, яка безмежно кохала його: «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». Тобто виник, так званий, любовний трикутник. Як відомо, один з них рано чи пізно буде лишнім і саме він чи вона отримають головний «удар в серце». Похожу історію ми можемо згадати у творі «Украдене щастя» Івана Франка, де теж гається проблема кохання, зокрема любовного трикутника.
З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив маленький Михайлик книжку. «Якось я швидко, самотужки, – згадував пізніше письменник , – навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки – «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом.
Коли Михайлику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися – теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько часто носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину.
fsfsdf
fsf
sf
F
F
F
s
fd
sF
sd
F
F
S
F
FD
dsaf
sd
fs
f
sf
Объяснение: