Тарас Григорович Шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник України. З-під його пензля з'явилося чимало неперевершених картин. Свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!
Перед нами молодий Шевченко, йому лише 26 років. Темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. Погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. Пізніше він напише: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!»
Овал обличчя юного Тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. Юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. Він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. Йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.
Це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. Та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.
Да, это драма, очень тяжелая драма.
К сожалению, в картине есть место очень трагическому событию, но помимо него, есть моменты, когда зрителю будет радостно от того, что иногда встречаются единичные люди, которые пытаются что-то изменить, которые верят в то, что перемены обязательно проникнут в души большинства ребят - нужно только терпеливо идти к той цели, которую наметил: нужно принять детей/полюбить их, подарить им чуточку своей доброты и теплоты, защитить их. В общем: стать им настоящим другом!
Главному герою это удалось и он стал временным "папой" сразу для нескольких ребят
Объяснение:
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами...
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!