Головні герої оповідання Я. Стельмаха "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківкі" - Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко. Ці два хлопчика щойно закінчили п'ятий клас і перейшли до шостого. Події, що описуються у оповіданні, трапляються під час літніх канікул.
Мітько і Сергійко - вірні друзі. Це веселі і допитливі хлопці, фантазери, дуже люблять пригоди. Характерами вони схожі, але лідером є Митько. Він рішучіший за друга. Саме Митько вирішив поїхати в село до бабусі. Коли старшокласник Вася-велосипедист пожартував над хлопчиками, саме Митько запропонував ночувати біля озера і вистежити чудовисько, навіть погодився бути приманкою для нього. Митько першим кинувся рятувати невдалого жартівника Васю.
Сергійко більш спокійний хлопчик, але він підтримує ідеї свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою. Сергійко - вірний друг, такий, що ніколи не покине Митька у біді.
Обидва хлопці велікодушні, турбуються один про одного, вміють прощати помилки один одного та мирно розв'язувати конфлікти. А ще вони можуть бути працьовитими та наполегливими, бо, коли хлопчики зацікавилися дивною істотою, що нібито живе у озері, вони прочитали багато книжок з бібліотеки і навіть полюбили зоологію.
Подробнее - на -
Епітети«Чистий, виголений і ясний» (дядько Кирило)
Метафори«Троянди з трояндової сукні зацвітали в неї й на щоках»
Порівняння«Гойдалася довго, як маятник».
Пейзаж«Климко прокинувся від холодної роси, …і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження».
Портрет«Сивий, вусатий і кругло-товстий, як справжній бочонок, аптекар любив походжати ранками по базару — в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями».
Інверсія«Забовванів лісок, підіймався димок».
Діалоги й полілоги«— Здалеку йдеш чи тутешній? — спитав. — З Донбасу я,— сказав Климко. — А-а! Землячок… По сіль, кажеш? Климко кивнув. — А що ж у тебе на сіль? — Торбинка осьо,— Климко зняв з плеча торбу. — Ні,— усміхнувся швець».
Вигуки, окличні речення«Облава!.. Облава!..», «Хах! Ось де вона сховалась!» та ін.