На полотне изображена большая, просторная, светлая комната. На первом плане изображена картина. Она отвернута от зрителя. Картина очень большого размера. А возле нее на не большем деревянном табурете лежит мольберт с красками. Они еще не тронуты. Возможно, художник только начал приготовления к написанию картины. Так же рядом лежат кисти различной толщины. В левой части картины стоит большое железное ведро. В нем находится большое количество полевых ромашек. Я предполагаю, что они были собраны для написания картины. Далее, у самого окна, стоит деревянный стул обтянутый тканью. На его спинке расположилась цветастая занавеска.
Но самыми главными персонажами полотна, являются двое мальчишек, которые с большим интересом заглядывают через огромное окно. В их глазах удивление и восторг. Один измальчиков одет в голубую футболку. Его волосы русого цвета. Он с интepecom смотрит на полотно. Второй парнишка меньший ростом. Одет в красную футболку. Он с восторгом рассматривает комнату. Но его внимание привлек необычный, красивый стул у окна.
За окном жаркая летняя погода. Недалеко от дома виднеется березовая роща. Мальчикам очень повезло, ведь именно они стали первыми зрителями полотна, которое изображал художник.
«Мартин Боруля» характеристика образу головного героя твору Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно.
Думи мої думи Аналіз вірша Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.
Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Жанр: Громадянська лірика. Художні особливості твору.
• Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі». • Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами». • Порівняння: «привітаю, як діток». Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.
На полотне изображена большая, просторная, светлая комната. На первом плане изображена картина. Она отвернута от зрителя. Картина очень большого размера. А возле нее на не большем деревянном табурете лежит мольберт с красками. Они еще не тронуты. Возможно, художник только начал приготовления к написанию картины. Так же рядом лежат кисти различной толщины. В левой части картины стоит большое железное ведро. В нем находится большое количество полевых ромашек. Я предполагаю, что они были собраны для написания картины. Далее, у самого окна, стоит деревянный стул обтянутый тканью. На его спинке расположилась цветастая занавеска.
Но самыми главными персонажами полотна, являются двое мальчишек, которые с большим интересом заглядывают через огромное окно. В их глазах удивление и восторг. Один измальчиков одет в голубую футболку. Его волосы русого цвета. Он с интepecom смотрит на полотно. Второй парнишка меньший ростом. Одет в красную футболку. Он с восторгом рассматривает комнату. Но его внимание привлек необычный, красивый стул у окна.
За окном жаркая летняя погода. Недалеко от дома виднеется березовая роща. Мальчикам очень повезло, ведь именно они стали первыми зрителями полотна, которое изображал художник.