Захар Беркут- головний герой повісті. Найстарший віком у цілій тухольскій громаді. Йому було звиш 90-літній старець. Батько вісьмох дітей. Зазар був сильним, мужнім, хоробрим, справедливим. Ще він любив садівництво, там він чистить, копле, підрізує і пересаджує сад. Захар любив своє село та захищав рідну землю. А також головний герой часто говорив:’’ Життя лиш доти має вартість’’. В нього мов одна душа! Громада- то був його світ, то була ціль його життя. Пасіка його була в лісі, і кожної погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека. А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки. Все що він робив і думав це все для інших, і для громади. Тому він і захисник рідного села.
Кожна людина може думати по різному . Творити так же . Лише єдиний Бог знає , ким , чим ми будемо займатися . Звісно кожного із нас є багато гарних мрій , наприклад : поїхати з друзями в якусь велеку країну ; мати собачку , або кішку ( тощо ) . Ці мрії дають нам зрозуміти , що нас чикатиме величайше щастя . Ми будемо радіти , усміхатися , веселитися . Є люди , які від задоволення іншої людини , також житті радісні . Наприклад , мати радіє за свої дітей ; хлопчик радіє за свого друга , який вийграв в великій теніс . Тому , я важаю , якою би моя доля не склалася , в ній буде щось неперевершеним , за яке варто буде важати себе щасливою .
