У повісті «Тарас Бульба» М. В. Гоголь описує життя запорізьких козаків, їх боротьбу за свободу і незалежність.
Одна з головних тем твору - тема вірності і зради. Серед козаків любов до рідної землі, вірність військовому обов'язку, почуття товариськості шанувалися найважливішими якостями.
Напередодні важкого бою наказний отаман Тарас Бульба говорить козакам: «Немає уз святіше товариства». Вірність цьому почуттю він проносить через все битви і випробування. У бою під Дубно він не раз поспішав на виручку товаришам. В останні хвилини життя він думає не про муках, які йому належить винести на багатті, а про те, як врятуватися козакам. «Вже вогонь піднімався над багаттям, захоплюючи його ноги», а очі старого полковника спалахнули радістю, тому що побачив він: козаки були вже на Дністрі, «кулі сипалися на них зверху, але не діставали».
Вірний своєму військовому обов'язку старший син Тараса Бульби Остап. Він хоробрий воїн, іеющій «виміряти всю небезпеку і всі положення справи». Але в важкому бою «схваті- ись з Остапом трохи не восьмеро разом» і взяли його в полон. До лобового місця полонені козаки, серед яких був і Остап, «йшли не боязко, чи не похмуро, ніс якоюсь тихою гордістю». Віра в справедливість своєї справи, за яке вони віддавали життя, надавала козакам сили, до винести муки кари. Остап звернувся до товаришів із закликом: «Дай же Боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули, нечестиві, як мучиться християнин!»
Вірність рідній землі звучить в словах спливав кров'ю Кукубенко: «Нехай же після нас живуть ще краще, ніж ми, і красується вічно улюблена Христом Руська земля!
Беззавітно люблячи свою батьківщину, козаки зневажали зрадників. А як же боляче було Тарасу, коли зрадником виявився його молодший син! Андрій був хоробрим воїном гаючи за тим, які дива одним шаленим натиском своїм виробляв Андрій, дивувався старий Тарас і казав: «І це добрий - враг би не взяв його! - вояка! Чи не Остап, а добрий, добрий також вояка ». Але молодого Бульбу найбільше привертала сама битва, а не мета, в ім'я якої вона велася. У битві він чув «чарівну музику куль і мечів», нісся, як «п'яний, в свисті куль, в шабельному блиску і у власному спеку». Тому-то, коли Андрія попросила про до прекрасна полячка, він зрадив своїх товаришів і перейшов на бік ворога. Для Тараса цей вчинок сина був тяжким горем. Старий полковник не може пробачити зради кому б то не було і вбиває Андрія, кажучи при цьому: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю!»
Любов до рідної землі, вірність своєму народові, почуття товариськості роблять козаків непереможними. Своє захоплення запорожцями Н. В. Гоголь висловив такими словами: «Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила, яка б пересилила російську силу!»
и бувало з вами таке, що дні ставали сірими і одноманітними, а вже через тиждень неможливо було згадати, чим відрізнявся один від іншого? Що ж з цим робити? Як змінити своє життя? Як зробити її цікавіше?
Перед вами в, які дозволять жити яскравіше, цікавіше, більш усвідомлено: 1. Знайдіть своє призначення і займайтеся улюбленою справою. Коли знаєш своє призначення, сенс життя, займаєшся улюбленою справою, то все, що вивчаєш і робиш для цього, стає цікавим і важливим. Час пролітає миттєво і назавтра хочеться повернутися до вчорашнього заняття не через необхідність, а з бажання продовжити. 2. Ставте і досягайте мети.
Наявність цілей змушує нас робити безліч кроків до їх досягнення. Для цікавого життя важливо як сам рух до мети, наповнює життя справами, подіями та враженнями, так і досягнення її, що дає нам енергію і бажання рухатися далі. 3. Постійно розвивається і вдосконалюється. Постійне навчання і робота над собою захоплюють і не дають зупинитися на місці.
Освіта, придбання нових умінь і навичок робить життя насиченим і цікавим, а також приносять масу користі вам і оточуючим. 4. Застосовуйте творчий підхід і вносите новизну і різноманітність у своє життя. Одноманітність і монотонність здатні навіяти нудьгу на будь-якої людини. Нехай у вашому житті буде більше новизни, змін і різноманітності. Міняйте обстановку, оточення, свої заняття і себе — і життя завжди буде цікавою.
Якщо робити звичну справу незвичайним то будь-яке заняття стає цікавим і оригінальним. Був створив! 5. Підтримуйте і будуйте нові відносини.
Відносини з іншими людьми — це найважливіше, що у нас є. Без них всі наші досягнення і прагнення втрачають сенс. Спілкуючись з коханими, друзями, рідними, ви дізнаєтеся щось нове, вносите радість у своє життя і просто цікаво проводите час. У кожної людини можна навчитися тому, що він робить краще за вас, а це постійний стимул до розвитку.
6. Повноцінно проводите вільний час. Якщо проводити вільний час активно і весело, то тоді навіть нетривалий відпочинок дасть нові сили та енергію для нових звершень. Чергування відпочинку і справ вносить в життя динаміку і різноманітність. Заплануйте для себе не тільки справи, а й розваги. Приділяйте час улюбленим хобі.
Захопленому людині не буває нудно, хобі займає вільний час і дарує масу позитивних емоцій. 7. Живіть активним життям і намагайтеся більше встигати.
Коли ми сповнені сил та енергії, нам ніколи нудьгувати хочеться встигнути зробити безліч речей. У активного людини багато справ, планів і бажань.
Життя його стає насиченою та цікавою, а для активності слід підтримувати запас сил та енергії, відчувати ентузіазм, мотивувати себе на справи і досягнення. Чим більше цікавого заплануєте зробити, тим більше встигнете виконати. Але не забувайте залишати місце також для сюрпризів і несподіванок. 8. Випробовуйте яскраві почуття та емоції.
Будь-яке заняття буде цікавим і незабутнім, якщо робити його з душею, з яскравими позитивними емоціями. День, прожитий з радістю, веселощами, захопленням складно назвати нудним. А закохана людина не назве своє життя монотонної і одноманітною, адже в його житті є таке сильне почуття! 9. Долайте перешкоди і вирішуйте проблеми. Перешкоди, проблеми роблять наше життя не складніше, а цікавіше.
Адже, долаючи перешкоди, ви купуєте досвід, знання, стаєте сильніше. Кожну проблему варто сприймати як можливість: щось нове дізнатися, чогось навчитися, налагодити відносини та ін
Вирішивши проблему, людина почуває себе краще і отримує мотивацію для нових звершень. 10. Допомагайте іншим.
Якщо ви на якийсь час забуваєте про власні прагнення і безкорисливо і щиро допомагаєте іншим, життя стає не просто цікавіше — вона наповнюється глибоким змістом і справжньою радістю. Застосовуючи ц ви зможете зробити своє життя цікавішим.
Нехай ваше життя вам подобається!.
Емма Андієвська народилася у 19 березня 1931 році у місті Сталіно (Донецьк). Через хвороби, більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. Хворобливість дитини змусила родину у 1937 році переїхати спочатку до Вишгорода, а згодом — у 1939 році — до Києва. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам’ять і вже в 9—10 років читала найвідоміші твори світової літератури.
На початку війни батька Емми було безпідставно розстріляно радянською владою, і вона з матірю у 1943 році виїхали до Берліна на Захід. Живучи у Німеччині, дівчина відмовилась вчитися у жіночій гімназії, і її, попри правила, прийняли до чоловічої. Окрім того, вкотре загострилися проблеми майбутньої мисткині із здоров’ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта і після цього вісім років ходила в корсеті.
Наприкінці 1949 року родина переїхала потім до Мюнхена. Маючи природне оперне контральто і рятуючись від сухот легенів, Емма Андієвська брала уроки оперного співу.
У 1955–1957 рр. Андієвська працювала фрілансером на радіо «Свобода» у Мюнхені.
У 1957 році закінчила Український вільний університет за спеціальностями філософія та філологія та переїхала до Нью-Йорка, де працювала у Norcross Greeting Card Company, перевіряючи дизайн вітальних листівок.
У Нью-Йорку Емма Андієвська також працювала бібліотекаркою у медичній бібліотеці разом з Мирославом Лабунькою — майбутнім ректором Українського вільного університету.
У 1959 році Андієвська вийшла заміж за літературного критика, есеїста та письменника Івана Кошелівця, з яким прожила все життя аж до смерті чоловіка. Після одруження подружжя повернулося до Німеччини у Мюнхен. Андієвська щорічно на місяць їздила у США, щоб у 1962 році отримати американське громадянство.
Пропрацювавши фрілансером на радіо «Свобода» з 1959 по 1963 рр., Емма Андієвська лишалася штатним працівником радіо до 1995 року. За цей час вона працювала диктором, сценаристом, режисером і редактором українського відділення радіо «Свобода».
У 1992 р. авторка вперше після довгого часу побувала в Україні. Після 2000 р. Андієвська декілька разів відвідала свою малу батьківщину — Донеччину.
Нині письменниця живе у Мюнхені, де інтенсивно працює над своїми творами
Власні поезії авторка почала друкувати у діаспорній українській пресі починаючи з 1949 року. Перша поетична збірка «Поезії» (1951 рік) викликала захоплення літературної критики. Відтоді авторка публікувала всі свої твори під іменем Емма Андієвська. Поетична збірка «Вілли над морем» у 2001 році номінувалася на Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
Емма Андієвська є також авторкою короткої прози — збірки оповідань «Подорож» (1955), «Тигри» (1962), «Проблема голови» (2000), збірки «Казки Емми Андієвської» (2000) та твору «Джалапіта» (1962).
Емма Андрієвська автор таких романів:
«Герострати» (1971)
«Роман про добру людину» (1973)
«Роман про людське призначення» (1982)
«Лабіринт» (не завершений, фрагменти опубліковано в 1988