Дракон із твору Ю. Винничука досить незвичайний. Вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. Яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. Це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. А ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.
Але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. Так, князь його характерезує зовсім інакше: «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».
Проте пан Гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери». А печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. Це й же житель Гличини не може похвалитися своєю здобиччю.
Дракон Грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. У той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. Більшість із них – ненажерливі, брехливі та жорстокі. Грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.
Олесь — простий сором’язливий хлопчик, що навчається у сільській школі. Ось як описав його зовнішність автор: «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ
Характеристика Олеся
Хлопчика Олеся характеризують такі людські риси:
добрий
людяний
гуманний
лагідний
співчутливий, небайдужий
уважний та пильний до природи, вміє бачити красу навколо себе
сором’язливий
розумний
допитливий (цікавиться усіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи)
смирний
слухняний по відношенню до матері
з повагою та бережливістю ставиться до природи
дбайливий
старанний
відмінно навчається у школі (до випадку з малюванням дятела замість горщика
рішучий, впертий (вміє відстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти)
щирий
щедрий
незлопам’ятний (з легкістю забув образу на Федька Тойкала, який його вдарив за, нібито, зраду)
вдячний
Я у світі української літератури
Література завжди була частиною мого життя. Вона відкривала для мене нові світи, розширювала мої горизонти і заповнювала мою уяву неймовірними образами. Але з особливими почуттями я завжди звертався до української літератури. Для мене вона була не просто засобом розваги або джерелом знань, а справжнім духовним насиченням.
Українська література має величезне значення для формування національної свідомості та ідентичності. Вона розповідає про наше минуле, проблеми нашого народу, його мрії та надії. В літературних творах я зустрічався зі справжніми героями, які переживали важкі випробування, але не втрачали віру і волю до життя. Ці герої стали для мене прикладом мужності, сили духу та самопожертви.
Українські письменники привнесли в світ літератури багато неповторних шедеврів. Твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших великих письменників викликають в мені незабутні емоції. Їхні слова проникають у мою душу і залишають слід на все життя. Вони навчили мене бачити красу навколо, бути чутливим до проблем людей і завжди шукати внутрішню гармонію.
Як читач української літератури, я відчуваю себе частиною великого літературного спадку. Ці твори допомагають мені зрозуміти себе, свій народ і світ навколо. Вони надають мені силу і натхнення, щоб пройти через життєві випробування і зробити свій внесок у розвиток суспільства.
У світі української літератури я відчуваю себе як у своєму рідному домі. Це місце, де я знаходжу розуміння, підтримку і невичерпний джерело вражень. Я пишаюся багатством нашої літературної спадщини і завжди готовий віддати їй шану та повагу.
Українська література залишається невичерпним джерелом натхнення і мудрості. Я буду завжди пильно стежити за новими творами, сподіваючись знайти в них відповіді на свої питання і знайти у них себе. В світі української літератури я знаходжу свій духовний дім, де завжди з радістю повертаюся.
Объяснение: