ответ: Я вважаю що музика є універсальною мовою для усіх людей на землі.
По-перше в кожної з країн є своя державна мова, але що робити якщо в одній компанії зібралися люди які не в змозі зрозуміти один одного? Тоді саме музика стає помічницею у спілкуванні.( звісно якщо ніхто з цієї компанії не вміє спілкуватися мовою жестів) Ми настільки звикли користуватися гаджетами, що зазвичай не помічаємо як музика може стати прекрасним альтернативним засобом спілкування.
По-друге компанія яку я описав/ла вище, може опинитися у лісі де немає покриття, та їхні телефони не зможуть вийти на зв'язок з зовнішнім світом і зловити мережу, щоб у інтернеті перевести все що сказав той чи інший співрозмовник. У той час як тій самій гітарі зовсім не потрібний вай фай, всього лиш треба дівчина або хлопець які вміють грати на цьому інструменті. Це можуть бути: та сама гармошка, якщо ви в віддаленому куточку Карпат це буде трембіта ( але я дуже сумніваюся що хоча б хтось зможе вичавити з неї хоч звук), можуть бути барабани, а якщо їх немає і терміново треба передати інформацію, можна скористатися казанком.
Отже музика це універсальна мова людства
Объяснение: не сприймай всерйоз все що я написала, я тебе благаю
Відповідь:
ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури «Мартин Боруля»: драма. Жанр «Мартин Боруля»: трагікомедія (комедія в 5-ти діях — так визначив жанр твору автор), Тема «Мартин Боруля»: сатиричне зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями ігнорує здорові моральні норми. Ідея «Мартин Боруля»: утвердження думки, що гідність людини визначає не належність до привілейованого соціального стану, а чесна праця, простота і щирість у стосунках з людьми; смішна та людина, яка соромиться бути собою, захоплюється фальшивими цінностями, з усіх сил намагається пристосуватися до швидкоплинної моди. Художній напрям «Мартин Боруля»: реалізм. Дійові особи: Мартин Боруля, заможний хлібороб, його дружина Палажка, син Степан, донька Марися; Гервасій Гуляницький, багатий шляхтич, його син Микола; Націєвський — реєстратор з ратуші; повірений Трандалєв; Протасій Пе- ньонжка, Матвій Дульський — чиншовики; Омелько, Трохим — наймити Борулі. Сюжет, композиція «Мартин Боруля»: комедія в 5-ти діях. Події відбуваються протягом кількох тижнів. В основу сюжету твору покладено невигадану анекдотичну історію гонитви селянина за дворянством і втрати надії на нього через прикрий недогляд, допущений писарем у минулі часи, — розбіжність в одній-єдиній літері прізвища. Сюжет комедії «Мартин Боруля» письменник побудував на фактах з життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який тривалий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це витратив чимало часу, але марно — дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тебілевич, а в нових — Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простої людини вибитись у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над іншими. Розв’язка — гостро драматична. Мартин скрізь зазнає поразки, і, нарешті, одна літера в прізвищі (Боруля — Беруля) кладе край його змаганням за дворянське звання: рід Мартина не визнали дворянським. Сюжет твору (своєрідна, яскраво національна версія відомої комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич») становлять гумористичні сцени із життя заможного хлібороба Мартина Борулі, який домагається втрачених дворянських прав. Щоправда, у Мольєра моралізаторство має абстрактно-повчальний характер, а в Карпенка-Карого воно спрямоване проти конкретних побутових і соціальних явищ, поданих у національному художньому зрізі. У цьому, до речі, одна із суттєвих відмінностей між творами класицизму («Міщанин-шляхтич») і реалізму («Мартин Боруля»), Сповнені іронії, а іноді й сарказму сцени, у яких Боруля намагається завести у своєму домі «дворянські порядки». Комізм тут досягається через разючу невідповідність між давно усталеним життя селянина- хлібороба й омріяною панською шляхетністю. Проблематика «Мартин Боруля»: людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або посаді; праці як духовної потреби і джерела матеріального статку; батьків і дітей; меншовартості; кохання і сімейного щастя. Примітки: Драму було надруковано у львівському журналі «Зоря» 1891 року. Завдяки добродушному народному гумору, упізнаваності, психологічній переконливості образів, гострій злободенності проблематики п’єса ось уже понад сто років з успіхом іде на сценах вітчизняних театрів.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/karpenko-karij-ivan/3369-analiz-martin-borulya-ivan-karpenko-karij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Пояснення:
Відповідь:
Повість минулих літ» є найстарішим літописом в Київській Русі, написаним у 12 столітті. Вона містить історичні записи про Київську Русь та інші східнослов'янські землі. З цієї літописної праці ми дізнаємося про події, які відбувалися в середньовіччі на території сучасної України, такі як правління князів, війни та дипломатичні відносини.Книга Олександра Олеся "Княжа Україна" є епічною поемою, присвяченою історії України з княжої доби. У ній автор описує події, пов'язані з княжими родинами та їхніми боротьбами за владу. Книга висвітлює важливі етапи української історії, зокрема період Київської Русі та Галицько-Волинської держави.Казка Михайла Нечуя-Левицького "Запорожці" створена у 19 столітті і розповідає про життя запорозьких козаків. Ця казка, хоча має вигадані персонажі та події, передає певний характер та дух життя козаків на початку 16 століття. Вона містить елементи народного фольклору та стає окном в минуле, що дає уявлення про життя козацької громади.
Пояснення: