У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова, де він сильно застудився. 24 грудня його станирізко погіршився, йому поставили діагноз - запалення легенів. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Відповідь:
Мені важко сказати, символом чого був Сторож. Тухольці вважали цей камінь священним, вірили, що у ньому живе дух царя велетнів, який переміг богиню смерті Морану і дав життя всьому живому в долині, де знаходилося село. Цар велетнів "триває в тім камені і пильнує сеї долини. Кажуть, що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати нашу Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою". Тому тухольці і називали його Сторожем, "котрий, бачилось, пильнував входу в тухольську долину і готов був упасти на кождого, хто в ворожій цілі вдирався б до сього тихого, щасливого закутка". Можливо, Сторож символізував перемогу життя над смертю, добра над злом.
Пояснення:
ответ:«Місячна ніч на Кос-Аралі» - одна з найвідоміших картин великого українського художника Тараса Шевченка. Написана у 1848 році, ця картина є відображенням краси нічного неба та природи Кос-Аралу, місцевості в Казахстані, де Шевченко перебував у полоні.
На картині ми можемо побачити темно-синє небо, яке переливається в різні відтінки від темно-синього до блакитного. Місяць займає центральне місце на картині, його світло виливається на море, створюючи враження, ніби весь Кос-Арал окутаний таємничим сяйвом. На передньому плані картина зображає маленький човен, який пливе на морі. Він єдиний елемент, який рухається на цій тихій, місячній ніч.
Переглядаючи цю картину, я відчуваю спокій та гармонію. Вона передає красу природи та міць людського духу. Шевченко зобразив на картині море, яке здається незмінним та вічним, але в той же час, він показує нам, як все навколо нас є непостійним та мінливим. Місячна ніч на Кос-Аралі є символом надії та свободи, який надихає нас вірити в краще майбутнє.
У цій картині Тарас Шевченко вдало поєднав красу природи та мистецтва. Він передав на картині те, що відчував своїм серцем, використовуючи різні кольори та техніку малювання. Його творіння надихає нас дивитися на світ з нової перспективи та повірити у свої можливості.
У підсумку, «Місячна ніч на Кос-Аралі» - це неперевершене творіння Тараса Шевченка, яке залишає в нашій пам'яті враження про красу природи та сили людського духу. Картина надихає нас на пошуки нових горизонтів та вірити у краще май
Объяснение: