при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.
анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».
епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.
міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.
це літо я проведу зі своєю подругою. я часто збиратимуся компанією зі своїми друзями, сидітиму з ними на природі, робитиму шашлики і ловитиму рибу. але весь свій час я проводитиму зі своєю подругою. ми їздитимемо на велосипедах у різні місця: міста, ліси, парки та інші місця. але найголовніше місце - море. цього літа ми поїдемо на острови, у відкрите море, ловитимемо рибу прямо на катері в морі, де навколо будуть лише хвилі і безмежна краса синіх відтінків. я так люблю літо, пляжі, теплі ночі, цвітіння всього в окрузі. головне його провести так, щоб не було соромно згадувати, щоб не було нудно.. треба бути позитивним, тоді все буде яскраво, як сонце. гарних вам канікул!