У гумористичних творах С. Руданського та інших авторів зазвичай засуджуються такі вади суспільства та риси характеру людини, як жадібність, байдужість до інших, високомір'я, недбалість, алчність, бездуховність та інші.
Наприклад, у творі "О козаках" засуджується жадібність та бездуховність козаків, які заради збагачення продали своїх товаришів в рабство. У творі "О чоловіка з свинею" засуджується байдужість та безвідповідальність головного героя, який дозволяє свині руйнувати майно та не приймає жодних заходів для її контролю.
Таким чином, гумористичні твори можуть виконувати не тільки розважальну функцію, але й навчати людей бути більш ввічливими, відповідальними та бережливими.
Люди часто думають і говорять про те, що таке особистість. Це завжди цікаво й завжди хвилює, адже всі ми люди й живемо серед людей. Так, у всіх різні професії, заняття й посади, усі виконують неоднакові завдання. Але ким би хто з нас не був, він, насамперед, особистість, а вже потім носій якої-небудь суспільної функції. Що таке особистість? У чому проявляються її якості?
Бути особистістю – значить зберігати здатність орієнтуватися в різноманітті знань і ситуацій і відповідати за свій вибір, зберігати своє неповторне «я». Чим богаче мир і чим складніше життєві ситуації, тим актуальніше проблема волі вибору власної життєвої позиції. Зберегти свою неповторність, залишитися самим собою навіть у самих складних умовах людин може, тільки залишаючись особистістю
Вільно і невимушено почуває себе в сучасному житті той, хто постійно вчиться орієнтуватися в ній, обирати для себе цінності, що відповідають особистим здатностям і схильностям і не суперечним правилам людського спілкування. Людина має величезні можливості для сприйняття культурних і духовних цінностей і для власного самовдосконалення. Щоб стати особистістю, кожна людина повинен постійно розвиватися, займатися самовихованням. І кожний це знає й намагається розібратися в собі, зрозуміти себе, осягти себе, осягти свій внутрішній мир. Ми намагаємося зіставляти себе з навколишніми, співвідносити особисте життя із суспільної, свій інтерес до миру з інтересом його до себе, щоб відповісти на головні з головних питань: який я? як і для чого я живу? чи всі я відкрив у собі? Кожна людина сам повинен себе виховувати. Ніхто не прийде й не скасує в ньому недоброзичливість, заздрість, лицемірство, жадібність, страх перед відповідальністю, непорядність
Головним у духовній культурі особистості можна вважати активне, творче відношення до життя: природі, суспільству, іншим людям, собі самому. Нам, що вступає в життя, треба знати про те, що культура людини не повинна бути зведена тільки до начитаності, ерудиції, хоча й це дуже важливо- Культуру людини неважко оцінити. Опанувати культурою може тільки діяльна, активна людина, що відкрила для себе всього її багатства. Мистецтво й література, традиції й звичаї дуже повчальні і їхнє знання полегшує життя
Але є ознака духовної культури особистості, що дуже важливий, – готовність людини до самовіддачі й самопожертви. Турбота про людей і прагнення до м повинні стати не тільки добрими словами, але й добрими справами. Протягом всього життя потрібно формувати й розвивати в собі кращі якості й переборювати ті, що заважають розкриттю особистості, її самоствердженню в колективі. На жаль, багато хто вважають, що свобода особи – це воля не дотримуватися встановлених у суспільстві законів, порядку. Але таке поводження замість користі приносить тільки шкода, причому страждає не тільки сама людина, але й навколишні його люди
Казка
Відповідь:
У гумористичних творах, таких як твори С. Руданського про козаків та про чоловіка зі свиною, часто засуджуються вади суспільства та риси характеру людини, які є об'єктом насмішки.
Жадібність: У гумористичних творах можна зустріти висміювання та осудження жадібності. Наприклад, у творі С. Руданського "Чоловік зі свиною" головний герой, який забуває про все, крім свого маєтку, стає предметом насмішки через свою нездатність цінувати інші цінності, крім матеріальних.
Надмірна гордість: У гумористичних творах також можна зустріти осудження надмірної гордості. Наприклад, у творі С. Руданського "Козаки" гумористично змальовуються козацькі герої, які, хоча й мають сильну віру у свої сили, проте виявляють надмірну гордість та самовпевненість, яка часто веде до комічних ситуацій.
Нерозумність та наївність: У гумористичних творах можуть бути осмішеними люди, які виявляються нерозумними або наївними. Наприклад, у творі С. Руданського "Чоловік зі свиною" герой нібито продає свиню, проте фактично сам стає об'єктом шахрайства, оскільки у нього вже давно немає свині. Це розкриває наївність та недосвідченість героя, що може бути предметом сміху.
Ці приклади показують, що гумористичні твори можуть бути спрямовані на осміювання вад суспільства та рис характеру, які засуджуються у цих творах.
Пояснення: