Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає але водночас — це щось цінне, корисне, велике…Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «…часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость…». Таким чином, письменник намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.Розмірковуючи над смислом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя.Наприкінці твору О. Стороженко запитує у читача: «Чи є щасливим Павлусь?» «Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?»Отже, кожному надається право визначитися у виборі щасливого шляху. Протягом життя люди шукають свій скарб, своє щастя.
Портрет Тараса Шевченка До мене сьогодні всміхнувся Шевченко З картини, що там на стіні. Читає пісні його залюбки ненька, Розказував батько мені:Як вівці він пас — ще малий був хлопчина, А виріс — великий дав дар: Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, Цю книгу, що зветься "Кобзар".Як книгу святу берегли ми завзято, З собою забрали у світ, Як слово Тараса завжди зберігати, Великий усім заповіт.Буду й я любити Вкраїну рідненьку, То може й мені ще не раз З картини ласкаво всміхнеться Шевченко, Наш Батько, великий Тарас.
Якби я був чарівником,
Не було б смутку і печалі,
Не було б зла і ворогів,
Не було б катастроф і жахів.
Ніхто б не плакав, не ридав,
Ні зла б на когось не тримав,
А сльози б щастя навертались
Від злагоди і чистоти
Не було б більше тих хвороб,
Що не дають нам жить спокійно,
Щоб був щасливий мій народ.
В майбутнє щоб ішов надійно!
Якби я був чарівником…!
Усе б на світі тільки розквітало,
Цвіло буяло і росло,
І щоб усе плоди давало.
Учителі, щоб нас любили,
І за невивчені уроки не сварили,
А мило нам так посміхались,
Щоб ми зі школи « не змивались».
Батьки, щоб все нам дозволяли
І зранку дуже нас не піднімали,
Бабусі, дідусі, щоб довго жили
І ще правнуків оженили,
Щоб Україна рідна процвітала,
Ніколи б і ні з ким не воювала,
Щоб вся у світі зброя вмить
Перетворилась в іграшковий світ,
Щоб люди голоду не знали
І вже ніколи не вмирали,
І спокій в світі панував,
Добро і мир всім дарував.
Якби я був чарівником..?!
То всі надії, мрії ,сподівання
Я виконав би вмить.
Якби я був чарівником…