Відповідь:
Пояснення:
Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. Обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору.
Якщо він пообіцяв до в обороні Тухольщині, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення.
Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Максим Беркут дуже схожий на свого батька. Він успадкував всі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. Певною мірою також зразковий чоловік серед громади.
Тугар Вовк — боярин, якому князь Данило землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Брав участь у битві на річці Калка, яка закінчилася цілковитою перемогою монголів. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Хоча боярина можна зрозуміти: перед обличчям смерті він змушений був перейти на бік монголів. Але коли потім він отримав цілковиту волю, то все одно здійснював свої чорні справи.
Мирослава — дочка боярина Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Вона зробила свій вибір, незважаючи на приклад і прохання батька, якого перестала поважати його за зраду вітчизни. Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини, показавши себе кмітливим тактиком.
Хани Пета і Бурунда — історичні постаті. Це — керівники нападу ординців на Русь, знекровлену князівськими міжусобицями. їм притаманні жорстокість і ненависть до вільнолюбного руського народу. Кров стигне в жилах від історій з життя Золотої Орди, яку Пета вважає повчальною і розповідає бояринові. Він виділяється ще й розумом, хитрістю, мистецтвом «ведення великих мас, кермованих великими битвами та походами». Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал! Бурунда — також сильний ворог, від якого годі чекати пощади. Головне для нього — кров і руїни. Навіть перед смертю він прагне спершу вбити Максима, який не скорився дикій силі завойовників.
Жил-был маленький мальчик, которому было 5 лет отроду. Жил он вместе со своей мамой в деревне. Мама всегда оберегала его и практически все дела по хозяйству делала сама. А мальчик в это время очень сильно хотел ей но она постоянно говорила ему: "Подожди, ты мал ещё. Вот вырастешь и станешь хозяином в своей семье, будешь делать всю тяжёлую работу."
Но однажды мама мальчика сильно заболела и не могла вот уже пару дней подняться с постели и дойти до избы, которая находилась на другом конце деревни. Тогда маленький мальчик сказал ей: "Я сам дойду до избы и позову к тебе доктора, а ты лежи." На улице стояла зима: вьюжило, валил снег, но мальчик всё равно пошёл. Через некоторое время он вернулся домой с доктором. Доктор осмотрел маму мальчика, прописал ей лекарства и сказал: "Какой самостоятельный у Вас сын."
С этого дня мама уже не считала мальчика маленьким и доверяла ему работу по дому.
Объяснение:
Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.
ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття.
Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях за для розуміння та сприйняття "солодкого світу"
Жанр: соент
Римування: перехресне
Художні засоби: епітети (солодкий світ, простір блакитно-білий, дух ширококрилий), уособлення (пролісок несмілий), прівняння(твій погляд..немов трава.., неначе спогад), риторичне питання (чи янголи нам свічі засвітили.. Солодкий світ?)