Жила собі на світі звичайна, трохи вже підстаркувата легкова машина на ім’я Машка. І були в неї хазяїн, хазяйка та ще й хазяйська дочка Наталочка. Настало літо, й вирішили вони всі поїхати на море, бо ж канікули, відпустка та ще й погода пречудова. Аж раптом причепився до них патріотично налаштований привид, друг їхнього сусіда-історика, й мовив, що у небезпеці коштовна українська реліквія, старовинна шабля, загублена в одному з українських замків чи фортець… Тож замість моря вирушає Машка зі своїми господарями рятувати стародавню шаблю. Аби тільки знаття, де її, ту шаблю, шукати.
Отак разом із героями повісті «Козацька шабля» Зірки Мензатюк читачі подорожують загадковою й романтичною, такою ще незнаною Україною: Берестечко, Кам’янець-Подільський, Дубно, Тараканівський форт, Олесько… Й усе ж це ніякий не роман дороги, а справжнісінький детектив. Хоча злочин… ще не стався. А дружній гурт героїв (Машка, хазяїн, хазяйка, мала Наталка) мають його попередити ─ не дозволити вивезти коштовну шаблю контрабандою за кордон.
Як належить, у справжньому детективі повинні бути злочинці, таємничі та підступні. Звісно, є вони й у «Козацькій шаблі» ─ це родина національно несвідомих чортів, що закамуфлювалася під «нових українців». Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії ─ бо не хочуть, щоб у персонажів книги патріотизм відродився. Куди ж тоді бідним чортам дітися? То ж треба з усіх сил заважати національному пробудженню, особливо серед молоді ─ хай краще телик дітки дивляться.
Зірка Мензатюк написала книжку, в якій химерно, але вдало поєднала кілька жанрів. По-перше, захопливий детектив, від якого просто неможливо відірватися: заплутаний сюжет, яскраві герої й Велика Таємниця, яку не відгадати до останньої сторінки. По-друге, до уваги юного читача і його батьків веселий путівник замками України, який стане в пригоді й для позакласних читань з уроків географії, краєзнавства, українознавства. З любов’ю та дуже жваво авторка подає опис маршруту подорожі ─ видно, що й сама вона не раз їздила ним. І, нарешті, маємо твір, у якому гостро висвітлено проблему національної свідомості й патріотизму, але без пафосу й надмірної дидактики.
Тим паче, що з таким динамічним сюжетом на дидактику просто не вистачає часу. Натомість письменниця чесно і з великою повагою говорить зі своїм читачем-дитиною на болючі теми українського сьогодення та історії, залишаючи свого малого співрозмовника самостійно робити висновки. Таким і має бути справжнє патріотичне виховання ─ щирим, цікавим, ненав’язливим.
Объяснение:
