Справжній Юлько коли малює коней. Великих, тонконогих, маленьких сильних, неприборканих. Коли усміхається сам собі. Коли він вдома й думає про своє життя і про відносини з Славком. Коли розмовляє з Лілі. Фальшивий він, коли батько просить обняти свою тітку, хоча цього він роботи не хоче. Фальшивий й коли надмінно споглядає на всіх в дворі. Коли робить вигляд, що нічого не сталося після бійки з Славком. І коли говорить з батьками. Справжніц він, коли Славко приходить додому до нього і Юлько розповідає, що його тривожить. Але фальшивий, коли бреше про Славка в поліцейському відділку і на суді.
Объяснение:
Франц Кафка був чиновником, все своє життя він пропрацював держслужбовцям і писав він в основному в стіл. При його життя була видана лише мала частина його творів, все інше було всупереч останньої волі Кафки видано його духівником і другом Максом Бродом. Якраз неопубліковані романи Кафки і зробили його знаменитим вже посмертно. По суті, багато ідей Кафки співзвучні основним ідеям екзистенціалізму. Перейдемо до цих самих творів.
Говорячи про Кафку, я не можу не згадати його оповідання "Перетворення". Незважаючи на те, що він короткий, він є найвідомішим твором Кафки і доносить до нас його основні ідеї. Проблема маленької людини, проблема хиткість навколишнього світу, сімейних і суспільних відносин. Грегор Замза раптово, без всяких на те причин перетворюється на комаху і поступово приходить до розуміння абсурдності буття, марності спроб стати кимось в цьому світі.
Перейдемо до ключового трикутнику романів Кафки. Кожен з них в тій чи іншій мірі розкриває перед нами всі грані світорозуміння Кафки. Навіть є особливий піджанр, виділений шанувальниками творчості Кафки - кафкіанський кошмар.
У романі процес над головним героєм, Йозефом К. Починається судовий процес, ні мотиви якого, ні наслідки якого герою неясні. По суті він живе так само, як жив. Спробувавши розібратися в суті цього безглуздого і абсурдного процесу, він втягується в нього, з'являються моменти, коли він не займається нічим, крім процесу
Екзистенціалізм в творчості Франца Кафки
У романі Замок теж велику роль відіграють ідеї абсурдності, неможливості виконати те, що ти хочеш, повного занурення в хитку реальність, в якій ти зовсім нічого не розумієш. Головний герой роману їде в замок, проте в замок він не може потрапити згідно з незрозумілої причини. Герой абсолютно відхиляється від наміченої мети, сковує незрозумілими обставинами. Особливо вражає кінець цього роману, хто читав, той зрозуміє про що мова ...
У романі Америка, він же - Зниклий безвісти, герой приїжджає в Америку повним надій молодою людиною. Дивна і невблаганна ланцюг обставин повністю змінює його, він пропадає безвісти як особистість, при цьому залишаючись тим же. Він втрачає свої документи, своє ім'я, свою зовнішність і т.п.
Так були виражені основні ідеї екзистенціалізму в романі Кафки. Герої потрапляють в абсурдні і безвихідні ситуації, що нагадують майже кошмарний сон. У них не залишається нічого крім безмежної втоми, процес втрати самих себе вони гають как-будто з боку. Окремий інтерес викликають символи і деякі сцени в романах, наприклад, притча про закон з процесу. Кафка - дуже глибокий і неординарний письменник, на мою думку, зробив для екзистенціалізму більше, ніж хто інший. Він не мислив категоріями, які не обгрунтовував екзистенціалізм як вчення. Він просто показував нічні кошмари маленької людини, як вони є, безвихідь в його романах можна порівняти за силою і глибині тільки з безвихіддю в романах Достоєвського. Цього письменника можна поставити в один ряд з Камю і Сартром, а за силою впливу - навіть вище їх.
Данте описує стан душі людини після її смерті і в алегоричній формі показує, що людина, згідно зі своїми вчинками на землі, потрапляє до пекла, чистилища або раю. При цьому поет спирався на біблійне вчення про те, що людина має два життя і дві смерті — фізичну (тілесну) і вічну (духовну). Однак Данте долає середньовічне уявлення про незмінність і приреченість людської натури.
У центрі твору — людина, котра прагне духовного вдосконалення себе й світу, вона здатна осягнути проблеми всього людства. Форма розвитку сюжету — подорож по загробному світу. Цей прийом до Данте неодноразово використовували його великі попередники — Гомер, Овідій, Вергілій. У середньовічній літературі існував жанр так званих «видінь», згідно з яким письменники показували муки грішників або раювання праведних. Однак у Данте «подорож душі після життя» перетворюється на всеохоплюючу картину, яка показує духовний стан сучасної йому Італії і всього людства.
Таким чином, поема сповнена не містичних, а цілком реальних проблем, що набувають філософського значення. Про задум твору Данте писали, що письменник мав на меті «Врятувати людей від ганебного стану і привести їх до щастя». Письменник прагнув до духовного ння Людини й усього світу. Він проголошував високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму, які, на його думку, можуть змінити життя суспільства. Письменник, на противагу середньовічній моралі, утверджував, що людина ще на землі мусить усвідомити своє становище, намагатися поліпшити його, звертаючись до прихованих творчих сил своєї душі.
Данте писав свою поему з тим, щоб її можна було тлумачити з чотирьох поглядів. .Перший аспект — буквальний, коли текст розуміється таким, як він написаний. Другий аспект — алегоричний, коли під текст слід підставляти події зовнішнього світу. Аспект моральний передбачає опис переживань і пристрастей людської душі. Четвертий аспект — містичний або філософський. Якщо взяти, наприклад, першу пісню «Божественної комедії», то її моральний сенс полягає в тому, що дія відбувається в людській душі, звідусіль оточеній гріхами (леопард — любострастя, лев — гордість, вовчиця — жадібність), яким протистоїть ідеал громадянських чеснот.
У центрі художнього світу «Божественної комедії» знаходиться земля. У північній півкулі розташована глибока воронка Пекла, центр якої — в середині Землі. У дев'яти колах мучаться душі грішників. Це загальна картина людських вад і гріхів. У Пеклі Данте супроводжує Вергілій. Найстрашніший гріх, на думку поета,— це зрада. У Південній півкулі розташована гора Чистилища, оточена з усіх боків океаном. Разом з передчистилищем і земним раєм тут також дев'ять кіл, у яких очищуються душі померлих. Навколо Землі рухаються Сонце і планети. Вони створюють також дев'ять кіл, на яких розташований небесний Рай, де живуть у вічному блаженстві душі праведників. Десяте коло утворює Емпірей, помешкання божества, світ вічності. Данте змальовує Небесну розу — втілення християнських ідеалів. У фіналі з'являється авторові видіння Бога, і йому нарешті відкривається ідея Божественної любові.
Подорож героя поеми Данте «Божественна комедія» у потойбічний світ має глибокий духовний і моральний сенс, закликає людей позбуватися гріхів і прагнути до християнських та загальнолюдських ідеалів доброчестя.