Герасим Калитка Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі. Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!' Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!" Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг. У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю" Дуже заздрив Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..." Копач(Боневентура) Вмії трохи зормовляти не французькій мові:"Вів ля Буланже,вів ля Ельзас,аб-а Ельман!Оле куто ля фуршет!Оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі!..." Герасим говорить до нього:"Тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли" У нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз:"Опит-велікоє діло!"та інші слова. Шанує науку:"Хе-хе-хе!От бачите...і тут наука!Ні,ви против науки не йдіть!Без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не зробиш..." Савка Савка-кум Герасима Калитки. Саме так Герасим говорить до нього:"Кращого компаньйона,як кум,не знайти!" Він не має грошей і тому постійно позичає їх у Калитки.
Моє розуміння образу гусей-лебедів. серед мальовничої природи поділля минали дитячі та юнацькі роки михайла стельмаха.тут відкрилася йому поетична краса природи,таємниці людського життя.у творі дуже виразно звучить мотив шанування природи,людина-її добрий і мудрий господар,який повинен любити і оберігати і оберігати її красу. "прямо над нашою хатою пролітають лебеді.вони летять нижче хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів.я прислухаюсь до їхнього співу,і мені хочеться полетіти за " лебеді уособлюють красу,вірність, сприймати їх по-особливому,душею.самий смисл буття в тому,щоб жити у мудрій злагоді з природою,знати насолоду праці і поезії людських взаємин.і,щоб навчитися цим дорожити,треба відчути потребу це берегти.лебеді поєднати світ природи зі світом людини,з її вчинками,поведінкою,роздумами,переживаннями.вони виховують повагу,пошану,любов до рідної землі.лебеді нам зрозуміти,що людина-мудрий друг і охоронець природи. вона повинна розумно користуватися природними
Ця драма наповнена народними піснями, які пам’ятають й досі: «віють вітри, віють буйні…», «сонце низенько, вечір близенько…», «гомін, гомін, гомін, гомін по діброві…», «ой під вишнею, під черешнею». і. котляревський намагався зробити комедію надзвичайно легкою для перегляду. на мою думку, йому чудово вдалось зробити це. я вважаю, що наталка є справжньою українською жінкою, бо «золото – не дівка! наградив бог терпилиху дочкою. окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір свою на світі держить». й справді, після смерті батька на наталчині плечі лягла тяжка відповідальність: піклуватися про себе й про свою стару матір. мені здається, ця дівчина дуже відповідальна й хазяйновита, адже «всі матері приміром ставлять її своїм дочкам.» крім того, вона «так обезглузділа, що любить запропастившогося петра! ». наталка настільки закохана у парубка, що навіть не погоджується вийти заміж за шанованого на селі возного, який має можливість забезпечити грошима терпилиху із дочкою до кінця життя. в образі дівчини поєдналися найкращі риси людини: щирість, життєрадісність, наполегливість, доброта і повага. і те, що полтавка все ж таки одружилася з петром є своєрідною винагородою за її відданість. мабуть, українська жінка стала справжнім символом україни, адже вона незрівнянна, неповторна, мудра і розсудлива. така, як наталка полтавка.
Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!'
Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!"
Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..."
Копач(Боневентура)
Вмії трохи зормовляти не французькій мові:"Вів ля Буланже,вів ля Ельзас,аб-а Ельман!Оле куто ля фуршет!Оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі!..."
Герасим говорить до нього:"Тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли"
У нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз:"Опит-велікоє діло!"та інші слова.
Шанує науку:"Хе-хе-хе!От бачите...і тут наука!Ні,ви против науки не йдіть!Без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не зробиш..."
Савка
Савка-кум Герасима Калитки.
Саме так Герасим говорить до нього:"Кращого компаньйона,як кум,не знайти!"
Він не має грошей і тому постійно позичає їх у Калитки.