Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них — "Мені тринадцятий минало...". Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба.
Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі — і хлопчик звертається з молитвою до Бога, бо йому хочеться розділити з кимсь свою радість, поділитись думками, почуттями.
Але такий піднесений, радісний настрій тривав недовго — згадалося, що він сирота, немає у нього нічого, навіть рідної хати, він у цьому великому світі одинокий. І залишається тяжко плакати над своєю гіркою долею.
Але дитячі сльози і дитяче горе — недовговічні. Знайшлася добра душа, яка ла, приголубила його. Це дівчина, що "недалеко... плоскінь вибирала". Почувши дитячі сльози, вона "прийшла, привітала", розрадила. І знову для сироти світ засяяв, наповнився барвами, став веселим і привітним.
в Кирило-Мефодіївському товаристві були погляди Тараса Шевченка, якого дослідники традиційно, разом з М. Гулаком та В. Андрузьким, відносять до так званого "радикального крила" організації.
Объяснение:
Програма Кирило-Мефодіївського товариства формулювалася у двох документах – «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» та в «Книзі буття українського народу». Вони були створені під значним впливом Шевченка. «Статут Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія», складається з двох частин під назвою «Головні ідеї» і «Головні правила». Оскільки товариство створювалося як слов’янське, то і статут присвячений долі слов’янських народів, що зазнавали соціального і національного гноблення.
Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго, воно не встигло розгорнути практичну діяльність, поширити радикальні програмні документи, революційні твори Шевченка,
Мати-качка не повернулася до каченят і вони померли,а вона полетіла на інше озеро гніздитися. А Юрко через кілька днів поїхав з села в місто,а приїжджав тільки на літні канікули до дідуся та бабусі.Мешканці дуже сильно страждали та не могли вгамуватися.Вони були збентежені вчинкові Юрка.А через цей прикрий випадок качки не гніздились на озері села вони почувалися там дуже небезпечно.Друзі хлопця та Тося згадували його та не могли зрозуміти, навіщо він зробив боляче каченятам.А коли приїхав у село та пішов до озера, він зрозумів, що зробив боляче природі,що потрібно цінувати неповторну та єдину красу рідного краю.