Доведіть,що твір павла тичини "гаї шумлять" ліричний. (6-7 речень) будь ласка-іть буду дуже вдячна-нам на завтра на контрольну роботу задали. якщо ктось є в контакті-то скину 2 голоса,мне не жалко: 3
Jвіт поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі.
Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини «Гаї шумлять». Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі біжать, ріка «горить-тремтить, як музика». Людина і природа гармонійні, бо їх настрої тісно переплітаються, змінюються від радісного очікування світлого суму. Ліричний герой, милуючись навколишньою красою, дивується своїй єдності з природою.
Майстерно зображуючи красу рідного краю, Павло Тичина висловлював свої патріотичні почуття, синівську любов до України
Трагедія України за тоталітарного режиму. (Початок роману зображує досить сумну картину: дихаючи полум'ям і димом, летів на схід потяг-дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Серед арештантів — багато українців. Особливо небезпечний серед них — Григорій Многогрішний, засуджений на 25 років каторги. Це його слідчий майор Медвин допитував і мучив два роки, а все-таки не зміг зломити, тому й ненавидів. Оті полум'яні дракони, що раз за разом рухалися на схід, вивозячи на каторгу кращих представників нації, для України були справжньою трагедією, яка знекровлювала її і ставила на коліна.)
Многогрішний — типовий представник української інтелігенції. (Приречений на, 25 років в'язень утік на шляху до своєї каторги, хоча під час зупинок спецешелону сам начальник потяга біг і перевіряв, чи на місці заарештований. Григорій Многогрішний — молодий український інтелігент, інженер-авіатор, нащадок славного гетьмана запорозького. Єдиним злочином втікача, як підкреслює автор на початку твору, було те, що він, блукаючи безмежною чотириярусною тайгою, знесилений і голодний, відібрав у бурундучка горіхи — його запас на зиму. Многогрішний — справжній лицар, мужній і сміливий. Почувши крик про до кинувся рятувати мисливця, на якого напав ведмідь. Так він потрапив до української родини Сірків. Він тривалий час жив у привітній родині своїх земляків. Та коли на слід втікача вийшов його мучитель Медвин, Григорій Многогрішний наздогнав сани слідчого, вистрілив у "товаріща слєдоватєля" і написав на снігу, що це зробив він, щоб нікому не довелося відповідати. Одразу після цього він вирішує залишити українську родину Сірків, яка прийняла його, наче рідного, і тікати за кордон. Адже він не має морального права наражати близьких людей і кохану дівчину на небезпеку.)
Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини «Гаї шумлять». Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі біжать, ріка «горить-тремтить, як музика». Людина і природа гармонійні, бо їх настрої тісно переплітаються, змінюються від радісного очікування світлого суму. Ліричний герой, милуючись навколишньою красою, дивується своїй єдності з природою.
Майстерно зображуючи красу рідного краю, Павло Тичина висловлював свої патріотичні почуття, синівську любов до України