Назва: "Чорна райдуга" Автор: М. Вінграновський Рід: лірика Вид: інтимна Тема: розповідь про любов, яка може поранити. Ідея: кохання - серйозне почуття, що може завдати болю. Образ-символ: чорна райдуга. Художні засоби: Ептітети: блискуча маско; вулкан розвержений любові; велевдячній мові; солодко-темній глибині; глибині терпкій, крихітливу крихту; чорна райдуга, чорні очі; кров голуба. Метафора: жить - пектись в моєму слові. Риторичні питання: Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей? Із тих одвертостей хоч крихітливу крихту? Оклики: Бо ви - брехня! Ви - маскарад любові!
Справжній поет - суцільний оголений нерв. Таким тонким відчуттям слова, всеосяжним почуттям болю був наділений і поет Л. Кисельов.
Його вразили слова пісні, які він поставив епіграфом до свого вірша «Земля така гаряча...»:
А я тому журавлю Києм ноги переб'ю, переб'ю.
Відштовхуючись від цих слів, автор розвиває тему невимовного болю, яка тривожить його душу ліричного героя - маленького хлопчика, який шкодує птицю:
Пригорну його до себе й руками закрию: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля!
Леонід Кисельов не зводить побачене до епізоду життя, а узагальнює до світового рівня, вводячи метафору:
Не винести того болю, Не виплакати жалю. Що станеться з тобою,
Мій світ, мій журавель!
Метафора «журавель - весь світ» підкріплюється наступною: «намисто з багряних плям», що асоціюється з кінцем світу: «В останню мить побачиш Намисто з багряних плям, І буде така гаряча, Чорна така земля».
«Руда земля», про яку автор говорить на початку вірша, змінюється на «чорну землю», яка може бути винищена до залишку людьми. І не стільки екологічного діапазону звучання поет досягає, скільки світового застереження війни, знищення всього живого символом руйнування - броненосцем:
Броненосці рекочут, Ріжуть Чумацький Шлях, І плаче хлопчик: Не бийте журавля!
Чому ж людина у природі виступає ворогом птахів . У творах змальовується цю проблему зі сторони птахів , які бажають жити . Спільно у двох творах авторі змальовують красу птахів і проблему відносин людини і природи . Лелека - це птах який символізує життя , недарма люди кажуть , що лелека щасливий птах .Саме він приносить весну , і вважають що лелека приносить дітей , тобто щастя для господарів .І Василь Голобородько описав важливість лелеки , адже лелека ніби доля людини , тому люди здавна шанували лелек і товаришували з ними . Образ журавля у вірші Леоніда Кисельова "Земля така гарячя ... " - також образ нерозлучного супутника людини . Його теж вважали долею людини , казали , що життя людини тоді обірветься , коли відспівають останні журавлі .Їх крик - це прощання з усім милим , особливо коли вони відлітають у вирій . Ці вірші глибоко відкривають суть нерозривного зв'язку людини і птахів . Вони дають зрозуміти , що птахи повинні оберігатись . Ніхто не має права знищувати природу , а особливо птахів . Образ журавля і лелеки витончений , та людина хоче нищити них ... Твори мають спільну тему - проблему відносин людини і природи . Вони схожі тим , що ці птахи є нерозривним зв'язком лелеки й журавля . Лелека приносить людині життя , а журавель проводжає її за ту межу , зза якої вона більш не повернеться...
Автор: М. Вінграновський
Рід: лірика
Вид: інтимна
Тема: розповідь про любов, яка може поранити.
Ідея: кохання - серйозне почуття, що може завдати болю.
Образ-символ: чорна райдуга.
Художні засоби:
Ептітети: блискуча маско; вулкан розвержений любові; велевдячній мові; солодко-темній глибині; глибині терпкій, крихітливу крихту; чорна райдуга, чорні очі; кров голуба.
Метафора: жить - пектись в моєму слові.
Риторичні питання: Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей?
Із тих одвертостей хоч крихітливу крихту?
Оклики: Бо ви - брехня! Ви - маскарад любові!