Комічне буває різне за емоційним забарвленням: від добродушного гумору до нищівного сміху. Комічне може досягатися різними засобами:
Надання предмету зображення невластивих йому рис. («Таке катання було, на мою думку, образою для велосипеда»).
Неграмотна дитяча мова (неправильне вживання звуків). (Яришині «загаза чогтова», «так тобі і тгеба», «щоб ти гозбив свою погану могду»).
Вживання приказок, прислів’їв, фразеологізмів. («причепився, як реп’ях до собачого хвоста», «Міняв професії, як циган коні», «Шукай вітра в полі»).
Несподівані порівняння.(«Очі – наче тракторні фари», «Землю гребе ногами, як екскаватор», «Ми заклякли, мов курчата перед шулікою»).
Надання незвичних для тварин кличок. (Корова Контрибуція, бугай Петька, цап Жора).
Використання зниженої лексики, лайливих слів. («Вуха пообриваю і свиням викину», «анциболотники», «шминдрики», «авантюрист шмаркатий»).
Применшення (літота) й перебільшення (гіпербола). («Життя в наших тілах лишилося процентів п’ять, не більше», «трирічне дівча могло зараз нас брать за п’яти, кидать в торбу й нести на базар продавати по дві копійки за пучок», «Батьки зробили нам 428 серйозне попередження по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять»0.
Використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації. (Слова «кінозірки» після вдалого приземлення –«політ пройшов нормально», «почуваю себе добре», «невагомість і перевантаження перенесла задовільно»).
Сосюра ВолодимирНі, недаремно Сосюру називають солов'єм України. Твори його запам'ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі.
З віршами Сосюри закінчують університет і вступають вперше на власний життєвий шлях. Вірші Сосюри, покладені на музику, співають всюди...
Ліричний герой віршів Володимира Сосюри — це полум'яний патріот, людина з глибокими і сильними почуттями. Йому боліло все: не тільки горе людське, а й убита бурею пташка, зламана на дереві гілка, поникла від спеки стеблина...
В.Сосюра синівською любов'ю любить рідний край, свою Україну. Вірш "Любіть Україну" — це поетична сповідь, сповнена "щирості, душевної відвертості". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор натхненно висловлює свою велику любов до Батьківщини:
Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками.
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами.
Лаконічно, але художньо виразно змальовано образ цієї нової, створеної руками трудящих, України. Поет гордий тим, що живе й працює разом зі своїм народом:
Що сили дає твоїй пісні, поет,
У віру в прийдешнє залізну,
Що слово гострішим стає як багнет?
Любов до своєї Вітчизни.
Його поезія, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі — відкритої, людяної, дивовижно тонкої у своїх почуваннях. Поет ніжно і трепетно любив Україну, любив її солов'їну мову:
О мово вкраїнська!.. Хто любить її.
Той любить мою Україну.
У своїх віршах, звертаючись до молоді, поет благає не рости безбатченками, за будь-яких умов пам'ятати і любити свою землю, свою мову.
Поняття "народ", "рідна земля", "батьківщина", "держава" зливаються у Сосюри в одному слові „Україна" Україна, за Сосюрою, не просто особа — вона мати всіх українців., а отже, всі українці — брати і сестри. З такого осмислення, з такого розуміння себе як частки спільноти випливає і почуття обов'язку одиниці перед загалом.
Народ, який породив таких поетів, як В.Сосюра, мас жити і розквітати. Тільки любов кожного громадянина до своєї Батьківщини до піднятись їй з колін і відродитись.