Наталочка-це головна героїня повісті Зірки Мензатюк ,,Таємниці козацької шаблі".
Наталочка це невеличка дівчинка, яка мала всього 10 років. Вона була доброю, кмітливою, допитливою та довіряла людям. Героїня проживала разом зі своєю сім'єю. Вона добре спілкувалася з людьми та хотіла якомога більше дізнатися. Як тільки привид попросив знайти цінну реліквію Наталочка зразу погодилася йому до Але через свою довірливість дівчинка ледь не загинула. Я ставлюся до цієї героїні позитивно і вважаю, що потрібно бути такою кмітливою і доброю як Наталочка.
Відповідь:
Моральні чесноти займають надзвичайно важливе місце в житті всього людства. Без моральних чеснот людське суспільство просто перетворилося б у співтовариство тварин, де кожен сам за себе і нехтує правами іншого. Саме наявність моральних чеснот відрізняє людину від тварини і робить людину найуспішнішою серед усіх живучих на Землі істот. Існує безліч прикладів демонстрації моральних чеснот в літературі – багато письменників були зацікавлені в тому, щоб показати або прорекламувати власне розуміння того, якою повинна бути людина, і як вона повинна вести себе в тих чи інших ситуаціях.Звичайно, такою людиною вважав себе і Михайло Коцюбинський, який написав відомий твір «Дорогою ціною». В центрі цього твору відносини між Остапом і Соломією та їх пригоди. Ці люди володіли високими моральними чеснотами, а тому зважилися не терпіти приниження з боку панів, а просто змінити місце свого проживання, втікши з тих територій, на яких вони жили. Природно, що на новому місці їм довелося дуже непросто. Під час втечі Остап був поранений і саме в цей момент свої високі моральні чесноти показала Соломія. Вона змогла достатньою мірою добре доглядати за Остапом, а коли його викрали вирішила до своєму коханому – вона підмовила іншу людину, щоб він допоміг Соломії, після чого Остап був врятований. На жаль, під час цього порятунку Соломія загинула сама. Свої моральні чесноти Остап зміг проявити виключно після загибелі дівчини, коли відвідував місце, де вона загинула і згадував її.Якщо говорити особисто про мене, то і для мене, як і для героїв твору Михайла Коцюбинського, вірність по відношенню до своїх близьких людей є високою моральною чеснотою. Я переконаний, що не можна зраджувати і кидати тих, з ким тебе багато чого пов’язує. Не можна просто так взяти і викинути з голови і з своєї свідомості своїх близьких, родичів і друзів. Я думаю, що потрібно пам’ятати про те, як багато ви пройшли разом, як важко вам бувало і як важливі ці люди для тебе були. Якщо таке розуміння буде присутнє, то, звичайно, ви ніколи не перестане бути вірним по відношенню до своїх самим близьких людей. Втім, будучи демократичним і толерантним до всіх, хто мене оточує, я вважаю, що люди мають право виділяти для себе і інші моральні чесноти.Можна відзначити, що герої твору Михайла Коцюбинського мали ту ж моральну чесноту, яку вважаю важливою і я. Я вважаю, що надзвичайно важливо бути вірним по відношенню до своїх близьких людей, важливо їх поважати і приходити їм на до навіть в самих складних і екстремальних життєвих ситуаціях.
Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. Спочатку еони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлото, шнель!» Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига.
Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам'ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.
Місто давно не сердилося на німців, удови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось з одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау».
У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок.
Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров'ю. Охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною.
Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху так. що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.
Чортяча родина: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип. Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів книжки відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді – хай краще телевізор дітки дивляться. Риси характеру Антипа: хитрість, підступність, самовпевненість, безжальність, відсутність патріотизму, нахабство, насмішкуватість Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок: Шабля – це зброя, Шабля – це правда, Шабля козацька – це сила і влада! Береженого бог береже, а козака шабля стереже. Дай Боже воювати і шабель не виймати. Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі! Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного. В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою. Образ Машки. Машина не нова, не вельми гарна, уже підстаркувата. Зате трішки чарівна. Коли треба, нікого не питаючи, мчить по дорозі швидше за нового іноземного джипа. Машка сама вмикає та вимикає звуковий сигнал, а якось її «ясні кришталеві очі» у потрібний момент своїм блиском легко розігнали всіх чортів та відьом під час їхнього бенкету в Підгорецькому замку, можна сказати – врятували Наталочці життя.
Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!» Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі. Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість Батьки Наталки: свідомі патріоти, віруючі, люблять сівати українських пісень, поважають та знають історію своєї батьківщини, мама членкиня Союзу українок, Сестринства святої княгині Ольги й Товариства української мови “Просвіта”;
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tayemnitsya-kozatskoyi-shabli-harakteristika-geroyiv/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua