На уроці укр.літ.ми вивчали твір І.С.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім'я".Цей твір є "найкращою оздобою українського письменства". Сім'я Кайдашів живе у постійних сварках, бійках -навіть через дрібниці.Не минає і дня без нової сварки.У ці їхні сварки втягуються навіть малі діти і собаки.Найкраще їхня сварка описана у цьому уривку , де автор використовує високий епічний стиль:" Не чорна хмараз синього моря наступала то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину.Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха,а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти." Навіть добра, ніжна і чуйна Мелашка з часом переймає звички, грубість, лайливу мовущо існувала в сім'ї Кайдашів.Наприклад коли Мотря за бідне походження називає її дітей старцями, Мелашка їй відповідає:"Брешеш, брешеш, як стара собака.Та й брехати добре не вмієш.У тебе до того розуму та хисту нема". Причинами їхніх постійних сварок є соціальний лад, егоїзм. І можливо сім'ї жили б так і далі але автор дає нам надію, доказуючи те що жити без частих сварок можливо.
Калитка.Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.• Герой не гребує ніякими нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.• Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає». Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура.Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп'ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».
Калитка.Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.• Герой не гребує ніякими нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.• Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає». Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура.Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп'ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».
Сім'я Кайдашів живе у постійних сварках, бійках -навіть через дрібниці.Не минає і дня без нової сварки.У ці їхні сварки втягуються навіть малі діти і собаки.Найкраще їхня сварка описана у цьому уривку , де автор використовує високий епічний стиль:" Не чорна хмараз синього моря наступала то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину.Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха,а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти."
Навіть добра, ніжна і чуйна Мелашка з часом переймає звички, грубість, лайливу мовущо існувала в сім'ї Кайдашів.Наприклад коли Мотря за бідне походження називає її дітей старцями, Мелашка їй відповідає:"Брешеш, брешеш, як стара собака.Та й брехати добре не вмієш.У тебе до того розуму та хисту нема".
Причинами їхніх постійних сварок є соціальний лад, егоїзм. І можливо сім'ї жили б так і далі але автор дає нам надію, доказуючи те що жити без частих сварок можливо.