Їжак міцно спить з листопада до квітня і зовсім нічого не їсть. За літо і осінь він добре наїдається, а під час зимового сну лише дуже повільно худне. Ведмідь всю зиму спить у барлозі. Тут же народжуються і ведмежата. Перші місяці свого життя вони сплять разом з мамою у теплому затишному барлозі і, звичайно ж, ростуть. Білки перечікують сильні морози та завірюху у теплих гніздах. Кубельце тваринка облаштовує у дуплі або ж будує сама з гілок і хмизу – кругле, як м’ячик. Звірятко спить, загорнувшись клубочком, а пухнастим хвостом вкривається, наче ковдрою. За погожої днини білочки виходять шукати свої запаси, зроблені влітку і восени. Жолуді, горіхи, зернята білки ховають у дуплах дерев, у щілинах кори або закопують, гриби та ягоди сушать, наштрикуючи на гілочки. Таких маленьких комірчин роблять дуже багато. Як же всіх запам’ятати? Руді пустунки просто шукають запаси всюди – не лише свої, а й заготовлені іншими білками. Строкатій сойці зима не страшна – всю осінь вона ховала під корінням дерев жолуді і ягоди. У таких коморах буває по декілька кілограмів жолудів! Часто сойка забуває, де що сховала, а потім на місці комори виростають маленькі дубки.Зайчик міняє свою сіру шубку на білу, щоб стати непомітним на білому снігу. Багато тварин і птахів теж надягають зимові шубки. Наприклад, горностай і ласка. У лисиць і білок шубка стає густішою і теплішою. З таким хутром жодні морози не страшні.
Тема «Іван Підкова»: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками. Ідея «Іван Підкова»: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом. Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати.
