М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Люди написання асоціативного етюду образи , почуття , думки , пориівняння українськими народними піснями мне завтро 2 в тему поставят если не

👇
Ответ:
kazakovfiodor
kazakovfiodor
05.06.2020
Вивчення художньої літератури в школі не повинно обмежуватися набуттям нових знань з національного та світового письменства. Воно має бути і безперервним процесом духовного збагачення учнів. Дуже важливе завдання в учителів-словесників нині - засобами мистецтва слова формувати в дітей національну самосвідомість, історичну пам'ять, любов до рідного краю. Така результативність можлива лише за умови, коли вивчення художньої літератури супроводжуватиметься розвитком перцептивних здібностей та емоційної чутливості читача. Перцепція - явище психічне, сутність його полягає у вмінні конкретно-чуттєво, тобто органами чуття, відтворювати зображене, емоційно реагуючи на нього. Це рівень естетично зрілого читача. В нього, як і в письменника, хоча в меншій мірі, має бути розвинене асоціативне мислення, пов'язане з відтворювальною уявою та емоційною чутливістю.На жаль, випускники шкіл і більшість навіть тих, що вступають на мовно-літературний факультет, виявляють недостатньо розвинене художнє сприймання. Безперечно, невідкладним завданням вузівських філологів є розробка системи заходів, передусім спецкурсів та спецсемінарів, спрямованих на ліквідацію огріхів шкільної освіти і підготовку вчителів, спроможних викладати літературу як мистецтво слова. Але, крім цього, потрібна конкретна до працюючим словесникам. Пропонований посібник є такою спробою. В ньому розглядаються найважливіші питання естетичної природи слова в літературному творі
4,6(81 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
numucirad
numucirad
05.06.2020

1. Г);

2. Б);

3. А);

4. Б);

5. А);

6. А);

7. Б);

8. А);

9. Г);

10. В).

1. Вони поводились з добрими німцями погано: розгромлювали Фрідріхову грядку з квітами, кидались грудками, ображали, не поважали - це не одноразово згадується в тексті. Це зовсім не правильна поведінка, бо німці нічого поганого їм не зробили. Так, вони, може, й здавалися бридкими, негарними, страшними. Але вони любили дітей, співали їм пісеньки, і просто займались будівництвом, що в них дуже добре виходило. Тому, звісно, поведінка дітей не була правильною.

2. Я розумію вислів «Шкварити байдужість на вогні!» із поезії В. Симоненка  «Гей, нові Колумби й Магеллани» так: не потрібно бути байдужим, і потрібно усіляко нищити будь-яку байдужість на світі.

4,7(48 оценок)
Ответ:
Sveto4ka342
Sveto4ka342
05.06.2020

И пусть мне судьбой уготованы муки,

Не камень на плечи, а целый обвал,

Но стану я к счастью протягивать руки,

А буду молиться на свой идеал.

Так пусть же судьба обездоленно плачет

И мучит, казня нестерпимо притом, –

Я всё-таки сильная, что-то я значу,

Весь мир удивляю красивым дитём.

Должна одолеть, коль накатятся беды,

Печаль покорится – должна я смолчать.

Немеркнущим светом я – женщина, метой –

Зажженная Богом на счастье свеча.

Меня кто оставит, – оставлен сам будет,

Кто словом осудит, – судим будет сам.

Земное с небесным – такой я пребуду!

Такою достанусь грядущим векам. (если что перевод это)

4,7(93 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ