1. Г);
2. Б);
3. А);
4. Б);
5. А);
6. А);
7. Б);
8. А);
9. Г);
10. В).
1. Вони поводились з добрими німцями погано: розгромлювали Фрідріхову грядку з квітами, кидались грудками, ображали, не поважали - це не одноразово згадується в тексті. Це зовсім не правильна поведінка, бо німці нічого поганого їм не зробили. Так, вони, може, й здавалися бридкими, негарними, страшними. Але вони любили дітей, співали їм пісеньки, і просто займались будівництвом, що в них дуже добре виходило. Тому, звісно, поведінка дітей не була правильною.
2. Я розумію вислів «Шкварити байдужість на вогні!» із поезії В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани» так: не потрібно бути байдужим, і потрібно усіляко нищити будь-яку байдужість на світі.
И пусть мне судьбой уготованы муки,
Не камень на плечи, а целый обвал,
Но стану я к счастью протягивать руки,
А буду молиться на свой идеал.
Так пусть же судьба обездоленно плачет
И мучит, казня нестерпимо притом, –
Я всё-таки сильная, что-то я значу,
Весь мир удивляю красивым дитём.
Должна одолеть, коль накатятся беды,
Печаль покорится – должна я смолчать.
Немеркнущим светом я – женщина, метой –
Зажженная Богом на счастье свеча.
Меня кто оставит, – оставлен сам будет,
Кто словом осудит, – судим будет сам.
Земное с небесным – такой я пребуду!
Такою достанусь грядущим векам. (если что перевод это)
