У 70-х роках ХІХ ст. провідною темою українських письменників було, як уже зазначалося раніше, життя села. Реформа кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором — господарювати по’старому чи йти в місто на заробітки, зберігати совість, давні моральні устої чи зректися всього цього заради виживання й збагачення, боротися за свої права чи підкоритися жорстокому світові… Відповідно нового забарвлення в літературі набули й характери селян.Найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї теми вважається роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.
Микола корнилович пимоненко - український живописець, автор багатьох картин на національну українську тематику. творчість відомого українського художника миколи корниловича пимоненка посідає одне з провідних місць у побутовому живописі україни кінця xix-початку xx. художник створював ліричний образ україни з її чарівними пейзажами й життєрадісним народом. пимоненка називали «майстром побутового живопису». він знаходив своїх героїв у сусідніх хатах, на гамірливих базарах, приводив додому «живу» натуру – то теля, то овечку. він наряджав у святкове вбрання молодь і спостерігав за її веселощами, танцями, жартами. більшість картин присвячено змалюванню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично відтворено побут і звичаї українського селянства, яскраві образи людей із народу. звертався митець і до міської тематики.
Прихід весни в україні пов’язаний з цілою низкою цікавих народних обрядів. першою зустріччю весни можна назвати стрітення, яке святкується 15 лютого. у народі кажуть, що у цей день весна з зимою зустрічається. зима — це стара баба, а весна — молода дівчина. вони сперечаються. хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме. уважно люди в цей день слідкують за погодою, бо вона віщує прихід весни. якщо після обіду потепліє, то перемогла весна. якщо погода видасться холодною, то зима ще довго простоїть, протримаються холоди. вважається, що на стрітення грім просипається, тому в народі це свято іноді називають громицями. у цей день в церкві святять свічки, які називають грог мічними, та воду. з освяченою свічечкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум’ям дістала кожен куточок і захистила господу від всього злого, різної нечистої сили. вважається, що після стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.
