М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Гарний, невеличкий вірш до дня вчителя та свята квiтiв

👇
Ответ:
ArianatorLove
ArianatorLove
20.07.2022
Ах, цей кошмарний вчитель -
Дівчат, хлопчаків мучитель!
Всі їх повчає так вчить.
І як самому не набридне!
Не виглядає він пригнічений -
Від тих же хлопців, дівчат,
До того, хто був страшної занудою,
Приходять послання купою.
Таланти і зовсім бездарності
В них пишуть слова подяки.
Професії немає прекрасніше:
Сьогодні - свято всіх свят!
4,4(37 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Elino4kaK
Elino4kaK
20.07.2022

1) Климко

2) У творі не сказаний вік

3) Найбільша Климкова радість - покласти перед дядьком чепурно списані зошити, про них він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав "посередньо".

4) Климко мав дядька Кирила, друга Зульфата, також можна вважати його друзями дідуся Зульфата - Гарєєва, тітку Марину та вчительку - Наталю Миколаївну з її донькою Олею.

5) Климко був у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. У Климка було коротке русе волосся, маленький ніс та густі брови

6) У Климка був благородний, чуйний, уважний та турботливий характер. Сам хлопчик був щирим, добрим та працьовитим.

4,7(49 оценок)
Ответ:
34we523
34we523
20.07.2022
Твір за повістю Г. Тютюнника «Климко»
Твір розміщено в твори з української літератури від Tvir в Пятница 4 сентября
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».

Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим-ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Миколаївни і її дитинчати. Взаємодо характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість до ншій: хлопці допомагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком рятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть за залишитися жити у неї. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.

Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.
4,7(88 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ