Біблія в моему житті Чим для мене є Біблія? Для мене це - джерело духовних істин, книга, яка встановила моральні основи життя для багатьох поколінь людей. Ця високохудожня книга - дуже значне явище культури. Біблією надихалися тисячі митців, поетів, письменників, художників. Біблія залишила свій слід в культурі багатьох народів. Біблійні ідеї, сюжети та образи відомі всім, навіть тим, хто її не читав.
Саме тому знайомство зі Святим Письмом допомагає читачам глибше відчувати ідеї літературних творів, краще розуміти, що саме хотів нам сказати письменник.
Християне ж звертаються до Біблії, щоб знайти сенс свого життя, а також відповіді на питання, що одвіку турбують всіх людей: добро і зло, життя і смерть, доля людини. В Біблії вони знаходять духовну опору в цьому світі, в якому існує і гріх, і несправедливість.
Я належу до християнської віри, тому для мене Біблія - не просто книга. Це - частка душі мого народу, духовна спадщина моїх предків.
"Жені було весело. Він розмахував стареньким портфелем, з якого виглядали зошити та книжки, і, озираючись по бокам, щось галасував. Женя галасував про те, що двірники рубають лід,що в струмках, які течуть уздовж тротуарів, купаються смішні та хмільні горобці,поскубуючи лакованими дзьобиками кожну пір"їну на собі" "Женя сидів зіщулившись. Його непокоїв той сміх. Він сподівався, що Альматов іще зарегоче. І йому стало незатишно. Тепер йому був неприємний оцей вітер,що вільно забігав у відчинену шибку. Йому хотілося б, щоб Альтов підняв скло, але не наважувався сказати про це" "Зошити попадали у воду, обкладинки посіріли, були брудні. Женя встромив їх до портфеля - і раптом захотів пожбурити той портфель хтозна-куди. Його розгнівали слова, сказані Альтовим. Хіба він набивався?" Альтов: "І раптом горе почуття неприязні пронизало Альтова. Він подумав, що можливо,оцей школяр з порваним портфелем обдарований тим,чим наділені справжні майстри? Він уже і зараз бачить світ інакше,ніж інші,для нього по пустиреві ходять олені.. Можливо,цей дар пропаде даремно, бо людина не завжди здогадається, що вона - трохи не така, як інші."
ВИШИВАНКА – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію. За формою – це біла вишита сорочка, виготовлена з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи. Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки. Характерно і показово: символіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів. В цьому – спадкоємність наших культурних виявів. Вишиванка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів. Національне вбрання, національний костюм – це щось більше, ніж одяг. Науковці вважають, що у національному вбранні народ кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те ідеться в обрядових (традиційних) піснях.
Вишиванка – чи то вишита сорочка, що в її орнаменті зазвичай відображено місцеві особливості та символіка – це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята. Це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець у багатомірному, багато-вбраному глобалізованому світі. Яскраві кольори, фантастичні візерунки-символи, багатство фантазії майстрів – усе це і є вишиванка. Вишиванка ще й ознака приналежності до свідомої спільноти, яка усупереч всьому пробиває собі шлях і утримує ідентичність України. На цьому тлі поява у багатьох українських містах і селах сотень людей у вишиванках у святкові дні виглядає як справжній сплеск патріотизму, як пошанування Дня Незалежності держави. Не менш важливо і те, що носити вишиванки стає усе більш модною тенденцією і перетворюється на модний бренд України у світі (недарма і футбольні уболівальники на ЄВРО-2012 вишиванки купували, і поп-зірка Мадонна у подарунок сучасний варіант української вишитої сорочки).
Тож носімо на долю і щастя вишиванку, це наш український космос і наш національний оберіг…
Саме тому знайомство зі Святим Письмом допомагає читачам глибше відчувати ідеї літературних творів, краще розуміти, що саме хотів нам сказати письменник.
Християне ж звертаються до Біблії, щоб знайти сенс свого життя, а також відповіді на питання, що одвіку турбують всіх людей: добро і зло, життя і смерть, доля людини. В Біблії вони знаходять духовну опору в цьому світі, в якому існує і гріх, і несправедливість.
Я належу до християнської віри, тому для мене Біблія - не просто книга. Це - частка душі мого народу, духовна спадщина моїх предків.