Епітети постійні — епітети, які у фольклорних творах, а іноді в інших, часто вживаються з тими самими словами: козак — молоденький, кінь — вороненький, зброя — ясная, шлях — битий.
• Слышали ли вы в разговоре взрослых слово «свекор». Кого оно касается?• Почему Василий всегда вызвал улыбку у взрослых?• В чем проявляется «старование» Василия?• От какого любимого дела пришел в восхищение мальчик?• Как «свекор» относился к обучению?• Чем объяснить то, что Василий дал согласие на бракосочетание?• Что мы узнали о семье, в которой жил мальчик?• Какой представлял «свекор» свою жену?• Чем заслужила большого внимания Василия чернобровая Анна?• Какие обязанности были у отца мальчика как хозяина?• Почему Василий отказался вступать в брак?• Как мальчик воспринял шутку относительно себя?• Какой вывод сделал «свекор» относительно собственного бракосочетания?• Что комического в произведении?
Коли після пострілів Климко впав на землю, то він знепритомнів. Куля влучила йому в плече, але від шоку та несподіванки він не зміг втриматися. Климка підібрали добрі люди, відвезли його до хорошого лікаря, якому стало шкода малого хлопчика і який допоміг Климку одужати, після операції хлопчик прийшов в себе. Лікар збирався переїхати в інше, більш спокійне місто і запропонував Климку поїхати разом з ним, а поскільки хлопчику не було що втрачати, то він погодився. З часом, Климко навчався у лікаря і став йому надійним помічником, а трішки підрісши і сам зміг працювати лікарем та рятувати людські життя. Через руки Климка пройшло багато дорослих та дітей, офіцерів та мирних жителів, але кожного він лікував на совість та допомагав як міг. Після закінчення війни, Климко зміг одружитися з однією з дівчат, якій врятував життя та завів сім'ю, згодом у нього з'явилися дітки і про часи свого дитинства герой старався не згадувати. Жив сьогодні і зараз радіючи кожній хвилині.
