У ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. Перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово.
А як же народжується книга?
Книги — це справжня скарбничка мудрості. Недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах. Письменники,оповідачі створювали книги з усією любов*ю до навколишнього світу,людей..У кожну книгу входять реальні історії цих видатних людей, їхні спогади,думки,в яких вони намагаються достукатись до нас...
І це прекрасно, що у нас в Україні халишились чудові книги які змушують людину замислюватись про життя та своє місце у ньому, дарують поживу для розуму та насолоду для душі.
Ось у Львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «Тут мертві живуть і німі промовляють». Бо й справді, у книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.
Напишите в ответе здесьЯ думаю, що на оцінку головного героя твору О. Де Бальзака більше всіх прав було у Дервіля, якому вдалося дізнатися цього героя краще, ніж комусь іншому з оточення скнари. Дервіль прийшов до висновку, що в цій людині сплелися «скнара і філософ , підла істота і піднесене». Це дійсно так, адже Гобсек у всьому, що стосувалося грошей, був неприємний і відштовхуючий: жадібний, безкомпромісний і жорстокий до своїх боржників. Величезні запаси невикористаних продуктів,тканин та інших речей, які псувалися і гнили через незговірливість і скнарість лихваря, викликали відчуття відрази і огиди. А ось до людей, чесних насамперед перед собою, порядних, в яких було присутнє прагнення до заробляння грошей своєю працею, Гобсек ставився зовсім по-іншому. Хоча і під великі відсотки, він допомагав грошима Дервілю, з почуттям теплоти і жалю говорив про Фанні Мальво. А на запитання Дервіля про те, чому лихвар не захотів до йому безкорисливо, Гобсек відповів з гідністю надзвичайно благородної людини: «Я тебе від вдячності, я дав тобі право вважати, що ти мені нічим не зобов'язаний. І тому ми з тобою найкращі в світі друзі». Саме таким і бачиться мені Гобсек: невимовно багатим і нескінченно економним, тим, хто вміє радіти (хоча й тільки грошам) і безпристрасним, безжальним і милосердним, філософом і скнарою. Гобсек був гідним представником свого часу, який жив за законами суспільства, заснованого на владі грошей і соціальної нерівності.
Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства.Нечуй-Левицький у своїй повісті «Кайдашева сім'я» порушує проблему батьків. Події у творі відбуваються після відмінення панщини. А причина проста- неосвіченість селян, примітивізм, нещирість та лукавість. Де кожен сам за себе. Сім'я Кайдашів — це типова селянська родина. Письменник створив образи двох поколінь. Старі Кайдаші — люди працьовиті, але часів панщини. Дітей вони теж виховали працьовитими, але ті вже не хочуть коритися батьківській владі — і в цьому одна з проблем батьків і дітей Кайдашів. На мою думку ні старим, ні молодим не вистачило мудрості, бо в сварливій родині виростуть і сварливі діти.
У ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. Перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово.
А як же народжується книга?
Книги — це справжня скарбничка мудрості. Недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах. Письменники,оповідачі створювали книги з усією любов*ю до навколишнього світу,людей..У кожну книгу входять реальні історії цих видатних людей, їхні спогади,думки,в яких вони намагаються достукатись до нас...
І це прекрасно, що у нас в Україні халишились чудові книги які змушують людину замислюватись про життя та своє місце у ньому, дарують поживу для розуму та насолоду для душі.
Ось у Львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «Тут мертві живуть і німі промовляють». Бо й справді, у книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.