Цитатна характеристика : ЗОВНІШНІСТЬ : «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». ХАРАКТЕР:«Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» «Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням до батькам, варила їжу, пряла СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВ + ВАСИЛЬ : «Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком».
Тобто з цитатної характеристики стає зрозуміло :
Характер : Маруся слухняна, покірна, працьовита і релігійна, поважає своїх батьків, старанно працює. Не ходила Наумова донька гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила цього робити. У характері героїні втілюється ідеал скромності. Внутрішній світ :Дівчина прагне щастя. Сільська дівчина Маруся «викручується» перед матір’ю, соромливо приховуючи перші побачення з коханим, «як ясочка» милується своїм Василечком, червоніє, «як калина», тріпочеться, «як тая рибонька», коли б їй крила, «полетіла на край світу». Слухняна і покірна, Маруся зважилась благати батька зглянутись на неї, не губити її щастя і видати заміж за Василя. Соціальний статус: Майнова нерівність насамперед стала непереборною перешкодою до її одруження. Сумне життя настало для Марусі без Василя, який пішов на заробітки, щоб звільнитися від солдатчини. Вона журиться, ночей не досипає, уболіває за долю свого коханого. Маруся ніжно і палко закохана, протее знаходить в собі силу волі, щоб не зустрічатись з Василем до сватання без відома батьків. Прощаючись із Василем, який їхав на заробітки, Маруся пророчить собі смерть.
Щоб забавити дітей оповіддю, Галина Малик робить її веселою і повчальною водночас. її герої мають і фантастичні здібності, як, наприклад, Недочеревик, який може подорожувати в наш світ з Недоладії, так і звичайні, притаманні людям риси — ледащі, гнів, непослідовність. Не забула казкарка і про батьків, нагадуючи їм зі сторінок книжки, що виховувати малих дітей треба, насамперед, казкою. Тому що хто, як не улюблені персонажі, можуть власним прикладом продемонструвати, як треба чинити в тій чи іншій ситуації, а які дії можуть накликати біду. У казці «Незвичайні пригоди Алі в країні НедоладіЬ порушено дуже цікаве питання: «Чи треба доводити справи до кінця?» Дівчинка Аля, яка все полишала на половині, потрапила за це в чарівну країну Недоладію, де зрозуміла, що незакінчені справи можуть призвести до великих неприємностей. Тому, повернувшись додому, вона не тільки доробила усі свої справи, а ще почала попереджати інших, щоб закінчували почате. Отже, авторка за до Алі доносить до читачів головну думку казки про те, що кожна розпочата справа має бути завершена.
захопливий патріотичний
розповідає надихає журить
жив у Києві в неволі
любов