М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Лист до тараса григоровича шевченка

👇
Ответ:
111dashamm639
111dashamm639
15.10.2020
Доброго дня, Тарасе Григоровичу! Нарешті, наважилась до Вас написати. Чи до «Тебе» - все-таки не чужі ж люди. Як ти там? Не впевнена, чи знаєш ти, що робиться у нас на Украйні, тому спробую оповісти дещо.Так, нелегко тобі було, але  знав би ти, Тарасе, чого вже люд український натерпівся після твоєї смерті… Це обман, що кріпацтво відмінили, пани, навпаки, могутнішими і лютішими стали… І голодом нас морили, і холодами сибірськими винищували, і свинцем розжареним пробивали тіла, твої послання не дозоляли читати, брехали, що ти в Бога не вірив… Та все знаходились люди, які твоєму величному ділу загинути не давали - пером проти панів воювали… Стус, Симонеко – та ти їх, напевно, і без мене знаєш, ви ж тепер Там разом. Пройшло вже багато літ, у нас тут комп’ютери, Інтернет, глобалізація, підкорення космосу… та ти не думай, що все зовсім змінилось - проблеми ті ж самі, що й у твої часи: «московини» і «жиди» Україну роздирають (ти тільки листа цього нікому не показуй, бо звинуватять і мене в «антисемітизмі» й «ксенофобії»). А ще люди по ночах плачуть до сих пір від панського свавілля та безправ’я свого – ну, точнісінько все, як у твої часи.А! Та я ж найголовніше забула сказати - ненька наша Україна вже 21 рік як незалежна…  Та ти не поспішай радіти: на папері воно одне, а насправді, сам знаєш, як буває… От сидять там зараз в місті Києві «мужі мудрі», прикметні своїм недоумством, і вирішити ніяк не можуть, куди б оце Україні податись: одні в Європу тягнуть, інші кажуть, що без Росії нам не обійтись… Пам’ятаєш, батьку, як ти писав: «У чужому краю не шукайте, не питайте того, що немає…». Не прислухається до тебе ніхто. Ні, ти тільки не подумай, що тебе не поважають. Поважають… Ще й як поважають: в кожному місті пам’ятник тобі стоїть, і всі твої роковини святкуємо.І гетьман наш преславний вкотре заведе свого гвинтокрила і до тебе, до Канева, радитись полетить. Буде думу гадати, як би оце побільшепокрасти, вибач, обмовилась, «покращити» (втім, чого гріха таїти – не обмовилась таки!)А як вже гарно наші політики-гетьмани про тебе говорять: «національним героєм» звуть і слів ласкавих не шкодують… А в них, щоб героєм зватись не просто народові треба подобатись, треба і в них шану заслужити, найперше –… світ цей покинути. Бо воно і не знати, чи любили б вони тебе так, якби ти живим був, радше – навпаки. Ось був у нас недавно журналіст славний, хоч і не звідси родом, Георгій Гонгадзе, писав як гарно: правдиво і гостро. Але ж який він в біса герой, якщо живий? Та знайшлись добрі люди - «до йому героєм стати… Та так, що вже 11 літ не можуть знайти тих, хто «допоміг». Ти не дивуйся - у нас воно тепер всюди так: злочинці вироки виносять. Бо ж в дзеркало то тицяти соромно, от і винних сердешні шукають.Та й і освіта трохи змінилась: п’яних дяків у нас в школах немає (вони в міністерства подались), а діти вчитись не хочуть. Воно тобі, певно, дивно буде таке почути… І книжки мають, і зошити, а робити нічого не хочуть… А пам’ятаєш, як ти малим мав подертий зшиток, в якому вірші писав, і малював водою на каменях, бо грошей на фарби не було. Мабуть, змінились-таки, Тарасе, часи…Ти вже вибач, що і мої «думи постали на папері сумними рядами»… Я б тебе без приводу не турбувала… Та, знаєш, я вірю, що ми впораємось. Так, Тарасе, ми впораємось, бо слово Твоє, ще поміж народом живе і житиме: не в кабінетах чиновницьких, не в пишних промовах недолугих гетьманів, а серед люду простого, в його тяжінні до справедливості, в його нескореності, в маленьких пошарпаних «кобзариках», які виховають ще не одне покоління УКРАЇНЦІВ. P. S.: Тарасе, якщо вже тобі до нас не приїхати, то попроси Його, щоб послав Кобзаря, такого ж, як і ти; хоч сліпого, та, головне, щоб серце зряче мав…
4,5(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

Батьки дарували нам життя. Вони дбали про нас ще до нашого народження. Наші батьки – це ті люди , яким ми ніколи не будемо байдужі , навіть коли самі станемо бабусями і дідусями. Навряд чи в світі знайдеться ще хтось настільки надійний і відданий !

Тому у мене викликає таке здивування , коли діти не цінують своїх батьків , ображають їх, не вітають зі святами , не цікавляться їх здоров’ям. Звичайно , всі діти прагнуть якомога швидше подорослішати і стати самостійними , а іноді здається , що батьки їх не розуміють і контролюють занадто сильно. Можливо , батьки іноді турбуються більше , ніж необхідно. Але їх можна зрозуміти – за їх плечима чималий життєвий досвід , вони просто хочуть до своїм дітям уникнути болю і помилок.

Іноді у дітей і батьків не складається теплих і довірчих відносин . Але все одно я вважаю , що ніхто не повинен забувати того доброго, що дали їм батьки , – свій час , турботу , підтримку. Тільки завдяки цьому ми зростаємо і стаємо готовими до дорослого життя . А батьки не вічні і не стають молодшими . І немає нічого складного в тому , щоб допомагати їм , коли це потрібно. Це навіть не борг , це щира подяка за все, що вони для нас зробили.

4,8(13 оценок)
Ответ:
холера678
холера678
15.10.2020
Тугар Вовк-не щасливий, Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/zahar-berkut-harakteristika-tugara-vovka/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

4,5(64 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ