Відповідь:
Кожна людина - якщо вона людина, а не двонога тварина - у певний час замислюється про сенс життя людства у цілому і зокрема власного життя.
Для розумної істоти природно задаватися питанням навіщо вона живе. Ще більш природно для розумної істоти прагнути чогось більшого, ніж сите життя, наприклад, краси, добра та безсмертя.
Звісно, людина як істота є смертною, і з цим нічого не зробиш. Але ж людина може залишити після себе щось важливе: вона може написати книгу, намалювати картину, зробити відкриття, народити та виховати дітей... Все це залишиться на Землі після того, як людина піде з життя. Багато людей, які вже давно померли, залишаються у людській пам'яті, тобто вони не зникли.
Таким чином, прагнути чогось високого - це природне бажання людини. Тому, що людина - розумна істота, а не двонога тварина, що позбавлена пір'я, як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.
Пояснення:
Продовження твору "Неймовірні пригоди Івана Сили" пропоную скласти так:
Цікаво, як склалась доля Івана... Повернувся Іван додому, розірвавши контракт з цирком. Проте тяжкі умови життя того часу не дозволяли в повну силу насолоджуватися життям. НКВД зробило конфіскацію нагород, а син Івана згодом був засуджений.
Тяжко жилося Іванові у рідній країні. Проте не забував він про свою справу. Одного чарівного дня він відкрив закарпатську школу, де навчав цирковому та силовому мистецтвам. Я вважаю, що мав він хорошу родину, яка підтримувала його у всіх починаннях. Ось таке життя було в Івана після описаних подій.
