М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

завтра нужно ! творчість григорія сковороди

👇
Ответ:
nk291726
nk291726
29.05.2023
Пісні та фабули De Libertate Fabula Fabula de Tantalo Фабула Разговор о премудрости Все лице морщиш, печалей всегда ты Похвала астрономіи О delicati blanda etc In natalem Jesu Est quaedam maerenti flere voluptas Quid est virtus? Epigramma Similitudines ex Virg(ilio) 2 Aeneid(a)e In natalem Basilii Tomarae In natalem Bilogrodensis episcopi De sacra caena, seu aeternitate De umbratica voluptate Басни Харьковскія Басня 1. Собаки Басня 2. Ворона и Чиж Басня 3. Жаворонки Басня 4. Голова и Тулуб Басня 5. Чиж и Щиглик Басня 6. Колеса часовіи Басня 7. Орел и Сорока Басня 8. Голова и Тулуб Басня 9. Мурашка и Свинья Басня 10. Двѣ Курицы Басня 11. Вѣтер и Філософ Басня 12. Оселка и Нож Басня 13. Орел и Черепаха Басня 14. Сова и Дрозд Басня 15. Змія и Буфон Басня 16. Жабы Басня 17. Два цѣнныи камушки: Алмаз и Смарагд Басня 18. Собака и Кобыла Басня 19. Нетопыр и два птенца — Горлицын и Голубинин Басня 20. Верблюд и Олень Басня 21. Кукушка и Косик Басня 22. Навоз и Алмаз Басня 23. Собака и Волк Басня 24. Крот и Линкс Басня 25. Лев и Обезьяны Басня 26. Щука и Рак Басня 27. Пчела и Шершень Басня 28. Оленица и Кабан Басня 29. Старуха и Горшечник Басня 30. Соловей, Жаворонок и Дрозд Трактати. Діалоги Убуждшеся видѣша славу его (1765–1766) (Прокинувшись, побачили славу Його) Да лобжет мя от лобзаній уст своих! (1765–1766) (Хай цілує мене поцілунками уст своїх!) Начальная дверь ко христіанскому добронравію (1766) (Вступні двері до християнської добронравності) Наркісс. Разглагол о том: узнай себе (1767) (Наркіс. Розмова про те: пізнай себе) Симфоніа, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе (1767) (Симфонія, названа Книга Асхань, про пізнання самого себе) Бесѣда, нареченная двое, о том, что блаженным быть легко Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium (СІОН) Бесѣда 2-я, нареченная Observatorium Specula (еврейски — Сіон) Діалог, или разглагол о древнем мірѣ (1772) (Діалог, або розмова про давній світ) Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни [Разговор дружескій о душевном мирѣ]укр. Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (1773–1774) /Інше web-джерело/ Кольцо (Кільце. Дружня розмова про душевний світ) (1773–1774) Разговор, называемый алфавит, или букварь мира (Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу) (1774) Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сирѣчь Икона Алківіадская (Израилскій змій) Книжечка о чтеніи священн[аго] писанія, нареченна Жена Лотова Брань архистратига Михаила со Сатаною о сем: легко быть благим Пря бѣсу со Варсавою Благодарный Еродій (Вдячний Еродій) Убогій Жайворонок (Вбогий Жайворонок) Діалог. Имя ему — Потоп зміин
4,4(35 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
дизиль
дизиль
29.05.2023

Соломія - один із головних образів повісті Михайла Михайловича Коцюбинського "Дорогою ціною". Це вродлива жінка, з міцною і сильною статурою, гарним обличчям, карими очима, довгими косима.

Важким було у Соломії життя: кохала Остапа, а пан силоміць віддав її заміж за нелюба. Несила була терпіти таку наругу, Соломія відважується на рішучий крок - разом з Остапом тікає від пана за Дунай.

Самовіддана і дужа, вона не раз рятує свого коханого від біди, бореться за життя Остапа, виводячи його з плавнів, а потім викупляючи в жовнірів. Тяжко поневіряються молоді по Туреччині, проте Соломія ладна все стерпіти заради коханого. Вона бореться за своє щастя, і щаслива, що поряд Остап, а не осоружний чоловік.

Остання самопожертва Соломії, коли вона, рятуючи Остапа, сама топиться у водах Дунаю.

В образі Соломії ми бачимо надзвичайно сильну і фізично, і морально особистість, яка заради свого кохання і свободи ладна на самопожертву.

4,6(63 оценок)
Ответ:
tsukhaya
tsukhaya
29.05.2023

Відповідь:

Михайлик згадує, що в пошуках книг обійшов все село, а пізніше побачив, що книги можна виміняти на інший товар на ярмарку. Для цього хлопець вирішив назбирати для крамаря великодніх крашанок.

Цитата: "Та зробити каганчика було значно легше, нiж дiстати книгу. В пошуках її я обходив мало не все село, позбувся своїх мiзерних дитячих скарбiв, а iнколи й забирався на засторонок чи вишки, де неслися кури"

"... а я сумнiшаю, бо вiдразу пропала надiя на книжки, що лежать собi помiж залiзяччям, синькою i манiйкою, не знаючи, як за ними крається чиясь душа".

Вважаю, що Михайлик мріяв поїхати по книги на ярмарок.

Пояснення:

4,6(88 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ