Гі́дність — це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості.
Повага — абстрактна соціальна категорія, що відображає оцінку почуття гідності/вищості/більшої ідеальності того, на кого спрямована дана оцінка. Базується на визнанні чиїхось високих якостей, відносно яких здійснюється ця соціальна оцінка.
Народився майбутній князь у 978 або у 979 році. Його мамою була княгиня Рогніда – дочка правителів Полоцька, який завоював його батько – майбутній хреститель Русі князь Володимир Великий. Перший політичний досвід Ярослав почав отримувати дуже рано. У десятирічному віці Володимир призначив його керівником Суздальської землі. У 1010 році батько поставив його правити Новгородом – основним торговим і військовим центром північної частини Київської Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир побачив у молодого сина риси жорсткого, але справедливого правителя.
Князь Ярослав Мудрий
Портрет Ярослава Мудрого, відтворений українськими антропологами у 2017 році
На Новгородському престолі Ярослав втримувався спокійно, незважаючи на войовничий та волелюбний характер жителів міста і сусідніх племен. У 1014 році князь не захотів віддавати данину у розмірі 2 000 гривень до Києва. За це батько наступного літа хотів піти на нього війною, але несподівано помер.
Дізнавшись про смерть батька, Ярослав вирішив взяти київський престол для себе. У листопаді 1015 дружина правителя Новгорода зустрілась з військом київського князя Ярополка неподалік міста Любеч і перемогла його. Ярослав ввійшов у столицю Русі, але менше ніж через рік мусив звідти втікати – Ярополк підійшов до города з армією свого тестя – короля Польщі Болеслава Хороброго. Отримавши підтримку в Новгороді, Ярослав розбив брата на території нинішньої Київської області і отримав владу майже над усією Руссю, за виключенням Тмутаракані, де правив його брат Мстислав
Объяснение:
(номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні
матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних
суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і
рекламну інформацію. Випуски (номери) періодичного документа однакового
оформлені, мають номер або дату виходу і, як правило, однаковий обсяг та
формат. Кількість номерів протягом року є однаковою.Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в
суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш
різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень
– від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя
надалі поштовх до створення газети.В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах
значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні,
які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це
були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких
передбачливих видавців та друкарів перетворились в “книги новин”.Самою стародавньою з “книг новин” про яку є відомості називається “The
treve encountre”; це англійська книга новин не була виданням,
присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і
складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513
році.Згодом книги новин не забарилися перетворитися в аркуш новин і набути
хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж
з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу.
Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви
“Аввізі” та “Газзетт”, а в Англії їх називали “Ньюс пейперс”.
Щотижневик “Авізо-Релацьон одер Цайтунг”, що друкувався в Страсбурзі в
серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному
розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала
тільки напочатку 19 ст., коли почали з’являтись перші провінціальні,
приватні газети.
Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно
відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на зміст газети
спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання
відтворюють те, що відбувається зараз, газетна інформація відображує
теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя.
Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні,
щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на
масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють:
загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і
розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські,
районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства,
закладу, компанії).