Твори, складові культурний багаж людства, дуже різноманітні за змістом, формою викладу, композиції. Кожен автор вибирає свої виразні засоби і вкладає в твір свою неповторну індивідуальність. Однак все різноманіття творів малих і великих жанрів ділиться всього на три літературних роду - лірику, драму і епос. Кожен рід літератури об`єднує групу жанрів, подібних за структурою. Твори, що відносяться до різних родів, відрізняються опису героїв і світу, в якому вони існують. Так, головною ознакою епічних творів можна назвати об`єктивність. Ліричний твір має суб`єктивну забарвлення, а в драмі описуються вчинки і дії людини.
А тепер опишемо кожен рід більш докладно, починаючи з лірики, і закінчуючи епосом.
Лірика, рід літератури, який успадкував назву музичного інструмента. Зародження як цього роду, так і двох інших, почалося в Стародавній Греції. Давньогрецькі поети виконували свої твори під мелодійні звуки ліри. Відповідно, і жанр був названий лірикою. Як правило, ліричні твори не містять закінчених характерів чи історичних картин. Лірика описує почуття, які відчуває герой в різні моменти свого життя. Цей рід літератури грунтується не на сюжеті, а на враженнях, почуттях, переживаннях і асоціаціях. У багатьох ліричних творах сюжет відсутній, а описи будь-яких подій або пейзажів служать автору виразними засобами.
Драма повністю протилежна ліриці, оскільки всі драматичні твори побудовані виключно на дії. Описово-розповідні кошти в драмах практично не застосовуються. Текст творів, що входять в драматичний рід літератури, в основному, складається з діалогів і монологів, а зрідка зустрічається авторська мова несе допоміжну функцію і не входить в сюжет. Як правило, авторська мова складається з переліку героїв, короткого опису їх зовнішності, характеру, настрою та оточення. Сюжети більшості драм побудовані на боротьбі або протистоянні героїв, але в деяких творах провідну роль грають не дії, а роздуми героїв, виражені у вигляді монологів.
Епос, рід літератури, що сполучає в собі і драму, і лірику. По-грецьки його назва означає «розповідь», яке повністю описує сутність епосу. Епічні твори описують події минулого, зосереджені навколо одного лили кількох героїв. Як у драмі, епічний сюжет заснований на подіях і діях, але зустрічаються в епічних творах та елементи лірики, такі як описи природи або переживань героя.
Тобто, лірика описує в чистому почуття і враження героя . Я такі види лірики : інтимна лірика, пейзажна лірика ,патріотична і релігійна
Ревека – дочка старого єврея Ісака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. Вона навчилася лікувати, допомагати всім хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ревека лікує й допомагає страдникам. Та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «Ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся виконати її доручення.
Хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з Айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості.
Образ Ревеки допомагає глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ.
На мою думку Ревека най романтична героїня роману.
Остання сторінка роману перегорнута. Але я неначе й досі в полоні далеких часів. А славетна Ревека гадаю назавжди залишиться у моєму серці.