В оповіданні Володимира Винниченка «Федько-ха-ламидник» протиставляються два герої — хлопці Федько і Толя. Вони зовсім різні. Федько з бідної родини робітників, а Толя має заможних батьків. Батьки Федька залежать від Толиних, бо наймають у їхньому будинку квартиру. За характером Федько був розбишакою: «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці». Толя ж, навпаки, був «дитина ніжна, делікатна, смирна». Але Толі теж хотілося бавитися, як і всім іншим дітям. Федько спокушав його своїми витівками. Через це Толя повертався додому забруднений і з розбитим носом. Одного разу з цими хлопцями сталася неприємна пригода, яка призвела до загибелі Федька. Толя вирішив повторити Федькову сміливу переправу через річку під час льодоходу. Але він упав у воду, а Федько відважно його врятував. Федько, який ніколи в житті не брехав, змушений був сказати неправду. Він підтвердив свою провину в падінні Толі, щоб того не покарали. Так підлий Толя віддячив за свій порятунок. А на Федька чекали покарання, хвороба і смерть.
Мені, взагалі, подобається літо, а ще більше подобається погода цієї чудової пори року. Це ж так прекрасно. Коли світить сонечко, тепленько, пташки свівають свої мелодійні пісні, а різнобарвні квіти буяють у саду. Ранком, коли прокидається сонечко, так гарно, ніби все оживає, все наповнюється життям і радістю. Ближче до обіду, сонце піднімається вище, тому можна із гордістю піти у ліс або пограти на свіжому повітрі якусь цікаву гру. А коли сонечко вже ось-ось сяде, вода достатньо нагрілась, можна піти на річку,
