Виписати вси художни засоби з цого соннета
Пришла весна! Гай вздохнул,
І перший квит, квит весняний процвив,
И один за другим я пошел в могилу
Царская степь, Орёл Могутный, сив.
И писк дыхания жизни,
И писк живой устал молодым, -
Три часа приемов, выпивки и курения,
Как бог ясно, чернила включены.
Йога в уголке сердца,
И кожаный квит квит другую посилую,
И кожица подошла к листу.
Ой, не уходи! Все любят и хотят!
Ой, не уходи! Весна пришла и ушла,
И мудрец цепляется за поцелуй.
Объяснение:
Перевод)
Огірок з поросячим хвостом
Доповідна записка вчительки малювання Ізольди Марківни Книш директорові школи.
"Товаришу директор! Сьогодні я проводила урок малювання в 5-А класі. Малювали огірок. В класі стояв шум, і Андрій Кущолоб (всі назирають його Бен) кілька разів ліз під парту. Я викликала Бена до дошки. Той бешкетував, але гарно намалював огірок. Потім викликала до дошки Женю Цибулько – смаглявеньку дівчину з першої парти. Вона кругла відмінниця, уважна й серйозна на уроках, проте може й коника викинути і прикидається хлопцем: стрижеться коротко і носить хлоп'ячий одяг.
Цибулько малювала, а я перевіряла домашнє завдання, раптом щось хрюкнуло. Я обернулася і побачила, що Женя намалювала огірок з поросячим хвостиком. Далі дівчинка домалювала голову і рильце. Те порося вдруге чхнуло, покрутило хвостиком і проказало: "Хрю-хрю…". Клас раптом притих, сидів занімівши, і знову почулося хрюкання. Я закричала, що ставлю двійку.
Цибулько стерла малюнок і я побачила, як з її кофти висунулась… маленька волохата ручка. Ручка сказала: "Гуд бай! До відзеня, Ізольдо Марківно!". А потім виткнулась мордочка і показала мені язика.
Я не могла помилитися. У мене чудовий художній зір. Висновок один: учениця прийшла на урок або з механічною лялькою, або з якимось живим звірятком.
«хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало» - Терплячий.
«коли вже хлопці далеко і не можуть йому нічого зробити, він раптом вертається і віддає, змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть»-Щедрий.
«але комашинка (Федько) якимсь чудом ловко видряпувалась на самий гребінь кучугури, скоренько з’їжджала з неї і бігла знову з крижини на крижину»; «ловкий хлопчак, що й говорити!»; «стриба, як кішка»-Спритний