Моим любимым героем я вляеться Тарас бульба ба был патриотом, его мужество особо проявляется тогда, когда он честно сражается в битве под Дубно, погибает на костре. И своих сыновей Тарас учит следовать его примеру.
На протяжении всей повести Н. В. Гоголь показывает, как закаляется дух Тараса Бульбы. Особенно после казни его сына – Остапа Тарас Бульба не представляет свою жизнь без борьбы. Наряду с высокими целями Гоголь показывает всю жестокость его характера: «… даже самим козакам казалось чрезмерною его беспощадная свирепость и жестокость. Только огонь да виселицу определяла седая голова его, и совет его в войсковом совете дышал только одним истреблением» .
Даже последние минуты жизни Тарас Бульба не переставал бороться за свободу Украины и украинцам, которые отстреливались от ляхов. Тарас Бульба в повести Н. В. Гоголя близок к народному представлению о героическом, богатырском характере.
Усім відомо, що добросердечність — це одна із гарних рис людини. Але, що це таке — добросердечна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо добросердечною , а іншу ні?
Мені здається, що доброта та добре серце не залежить від віку чи освіти людини. Людиною з дбрим серцем може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь.
Добросердечна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. Вона не залишить у біді, вона не допустить несправедливості. Добра людину не треба кликати і просити до вона сама поспішить на до Вона є сміливою. Така людина зможе висловити свою точку зору, якщо навіть вона не збігається із думкою оточуючих. Така людина вміє сказати негіднику і хаму правду в очі. І все це добросердечна людина зробить, не чекаючи винагороди, подяки, похвали. Просто така поведінка притаманна їй, і інакше себе поводити вона не може.
