Будь-яка людина мріє про щасливу сім'ю, про дім, де на тебе чекають і люблять. Багато людей щастя бачать насамперед у сім'ї. З поняттям дому та сім'ї пов'язані наші перші уявлення про світ, любові, турботі. Будинок - це головна складова людського життя. Будинок - це перш за все сім'я, це мала батьківщина, з якої починається любов до рідної країни, до Батьківщини. Сім'я в житті кожної людини відіграє велику роль. Сім'я - це найдорожчі і близькі люди. Для мене сім'я починається з мами. Мамина ласка, ніжність, тепло оточують нас з перших днів життя. Кажуть, що жінка може добитися блискучих результатів на будь-якому терені. Вона може принести чимало користі суспільству, але найважливіший і найважчий труд її життя - це створення сім'ї. Мама - берегиня домашнього вогнища. На її тендітних плечах тримається весь будинок: їй після роботи потрібно приготувати, нагодувати, прибрати, до зробити уроки і ще зробити багато справ. Іноді дивуюся, як мама все встигає! У нашому домі завжди тепло, затишно і мені, і татові, і гостям, і навіть тваринам. Я, звичайно ж, розумію, що одна мама не зможе створити хорошу сім'ю, адже сім'я - це колектив, і затишок у сім'ї повинен створюватися всіма її членами. Взаємодо турбота про кожного, доброта створюють в нашій родині тепло, затишок і благополуччя. Кожна сім'я повинна мати свої традиції, свої сімейні свята.
Объяснение:
Тієї ночі Степан майже не стулив очей. Його переповнювали важкі думи. Він мучився, перевертався з боку на бік, але сон не йшов до нього.
Багато Степан зрозумів тієї безсонної ночі. Він картав себе за те, що так підло поводився з конем. Адже Шептало був його чи не єдиним товаришем, вірним, на все готовим другом. Над ранок Степан остаточно зрозумів, що Шептало - це не просто кінь, це майже людина. Що він мудріший від інших коней. Він навіть мудріший від самого Степана. Бо Степан хто? Звичайний недоук, який у школі майже не вчився, ледарював. То й не дивно, що кінь його випередив у розумі.
Шептало не лише розумний, він ще й добрий. А Степан? Не бачив він у житті ніякого добра, тому й став таким жорстоким.
Але сьогодні вночі він багато чого зрозумів. Він буде добрим, терплячим і лагідним до цього коня, він не буде ніколи робити йому боляче, не посилатиме на важкі й нудні роботи. І обов"язково випускатиме на волю, щоб відпочив та розважився кінь.
І брудний чоловічок з корявими землисто-сірими руками підійшов до Шептала, вийняв з кишені морквину, обтер рукавом та подав Шепталові.
- Вибач!
