Українці завжди намагалися скласти не лише гарну, але й моральну пісню, адже таким чином вони передавали свою мудрість нащадкам. Без сумніву, кожна з пісень має свою цінність, але родинно-побутові пісні відзначаються найбільше. Пізній вечір, родина збирається у садку і починає співати про долю козака, про дівчину, яку розїдає туга за коханим, про стареньку матір, яка виплакала очі за сином.. Саме в такі моменти ти найбільш вразливий, тож химерна мелодія назавжди вплітається в пам'ять. Українська пісня немов запрограмовує тебе любити рідний край та близьких. Але вона також застережує: вбивство і зрада непростимі. Саме тому я збережу у серці мелодію свого народу: незборимого та мудрого
Тема: закликання людини любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Ідея: благотворний вплив природи на людське життя. Основна думка: кожен із нас — невід’ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу. Жанр: пейзажна лірика. Художні засоби Епітети: «душі своєї», «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «усі пориви», «душі твоєї», «живим поетом». Метафори: «люби природу…для неї», «станеш ти не папіряним, — живим поетом». Порівняння: «люби природу не як символ душі своєї». Антитези: «люби природу не для себе, люби для неї», «будь же сином, а не естетом», «станеш ти не папіряним, — живим поетом».
,там все є ,я сама там брала