Королева в казці «Дванадцять місяців» - неоднозначний образ. На мою думку, характер королеви змінився під впливом кількох причин. По-перше, королева виховувалась без батьків, які давали їй корисні поради і стримували б від необдуманих вчинків. По-друге, молода дівчина володіла необмеженою владою, якою розпоряджалася вкрай нерозумно. Наприклад, кількість букв у словах «помилувати» і «стратити» вирішували долю людей, і, не розібравшись до кінця у тому, чи хтось був винним – відправляла на страту, бо слово «стратити» коротше. Помітно, що королева часто лякає людей. Своєму професору вона сказала: «А ви знаєте, що я можу вас стратити! І навіть, сьогодні, якщо захочу », в лісі вона говорить:« Я видам наказ вас всіх страчувати », а під час святкування Нового Року погрожує своїм слугам:« Якщо не буде у мене пролісків, у когось з моїх підданих не буде голови».
По-третє, королева вивчала лише те, що хотіла, за словами її вчителя, тому могла легко наказувати, а просити не вміла. Королева є марнославною, свавільною. Вона не поважає свого вчителя, який виправляє її грубі помилки, адже королева любить, щоб з нею погоджувалися. Королева лише починає шлях самовдосконалення, бо для того, щоб стати гідною людиною, їй потрібно ще дуже багато працювати над собою і своїми моральними якостями.
Королева в казці «Дванадцять місяців» - неоднозначний образ. На мою думку, характер королеви змінився під впливом кількох причин. По-перше, королева виховувалась без батьків, які давали їй корисні поради і стримували б від необдуманих вчинків. По-друге, молода дівчина володіла необмеженою владою, якою розпоряджалася вкрай нерозумно. Наприклад, кількість букв у словах «помилувати» і «стратити» вирішували долю людей, і, не розібравшись до кінця у тому, чи хтось був винним – відправляла на страту, бо слово «стратити» коротше. Помітно, що королева часто лякає людей. Своєму професору вона сказала: «А ви знаєте, що я можу вас стратити! І навіть, сьогодні, якщо захочу », в лісі вона говорить:« Я видам наказ вас всіх страчувати », а під час святкування Нового Року погрожує своїм слугам:« Якщо не буде у мене пролісків, у когось з моїх підданих не буде голови».
По-третє, королева вивчала лише те, що хотіла, за словами її вчителя, тому могла легко наказувати, а просити не вміла. Королева є марнославною, свавільною. Вона не поважає свого вчителя, який виправляє її грубі помилки, адже королева любить, щоб з нею погоджувалися. Королева лише починає шлях самовдосконалення, бо для того, щоб стати гідною людиною, їй потрібно ще дуже багато працювати над собою і своїми моральними якостями.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.Думка, передана автором у цих рядках, надзвичайно глибока. Особисто мені малося, що Шевченко закликав не до реального збройного повстання, а до духовного повстання. Він закликав повстати проти старого життя, старого суспільного ладу, старих проблем. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця кріпацтву (ця проблема все життя дуже боліла Кобзареві). У ній не буде місця несправедливості, зрадництву, знущанням із простого люду. Усе своє життя Шевченко найбільше хотів побачити українських селян вільними від панів, а саму Україну — незалежною. Шкода, що мрія Шевченка здійснилася вже після його смерті. Тарас Шевченко закликає всіх українців жити в злагоді, разом Сюронити справедливість, разом боронити свою рідну землю від зла.Шевченко вірить у свій народ, у його непереможну силу, у щасливе майбутнє України. Він розуміє, що для того, аби його мрії та мрії всіх українців стали реальністю, необхідно багато часу. Необхідні прагнення перемогти і сили боротися. Про свою впевненість у народі Шевченко ніби говорить між рядками поезій, він переконаний — український народ подолає всі негаразди. Впевненість у власних силах, у праведності своєї мети передається кожному читачеві, який читає «Заповіт». І водночас читач щиро захоплюється особистістю геніального сина України — Тараса Шевченка. Ніби розуміючи і знаючи усе заздалегідь, Великий Кобзар закінчує свій «Заповіт» простими, але такими хвилюючими словами:І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.